NASA виклала в інтернет архів висадки людей на Місяць. ФОТО

Національна аерокосмічна адміністрація США (NASA) надала у відкритий інтернет-доступ більше 8 тисяч фотографій, зроблених за час існування проекту "Аполлон" (Apollo).

Скани проявлених плівок із фотокамер астронавтів можна подивитися на сервісі збереження зображень Flickr, у користувача Apollo Project Archive.

Всі фотографії - оригінали, квадратного формату, не оброблені.

Кожна фотокасета викладена в окремому альбомі, при цьому збережена оригінальна нумерація NASA.

Перші хвилини першої висадки на Місяць. Фото з ілюмінатора місячного модуля "Аполлон-11"

Знімки в альбомах теж розташовані у хронологічному порядку. Кожна плівка завершується знімком таблиці кольорів (для роботи з плівкою).

Фотографії ліцензовані як громадське надбання, користувачі інтернету можуть використовувати їх на власний розсуд.

Вони знімалися астронавтами на 70-мм шведську фотокамеру Hasselblad з квадратним форматом кадру - 6х6 см.

Політ "Аполлон-8" над поверхнею Місяця. Ця експедиція - перша мандрівка людини за межі низької довколаземної орбіти, перший політ до іншого небесного тіла. Замість місячного модуля був встановлений його макет

Космічна програма "Аполлон" реалізувалася NASA з 1961 до 1975 року. Її метою було здійснення пілотованого польоту і посадки на Місяць, з виходом людини на поверхню супутника Землі.

Космічний корабель "Аполлон" складався із основного корабля і місячного модуля (корабля для посадки й повернення з Місяця).

Основний корабель експедиції "Аполлон-9" на орбіті Землі, астронавт виходить із командного модуля у відкритий космос. Зйомку вів інший астронавт з пристикованого місячного модуля

Основний корабель під час посадки залишався на орбіті Місяця з одним астронавтом на борту, два інших астронавти спускалися на місячному модулі.

Місячний модуль "Аполлону-11" перед спуском на Місяць. Знято з командного модуля під час взаємного контрольного обльоту. Місячний модуль зорієнтовано догори ногами, на посадочних лапах видно контрольні штирі для заміру глибини місячного грунту

Основний корабель складався зі службового (мав вигляд циліндру, там були встановлені двигуни і системи забезпечення) і командного (мав вигляд конуса, там більшість часу перебували астронавти) модулів.

У фінальній стадії місії "циліндр" і "конус" розстиковувалися. На Землю повертався тільки командний модуль, службовий модуль згоряв у атмосфері.

Командний модуль "Аполлону-10", знятий з місячного модуля над Місяцем. Під час цієї експедиції астронавти відпрацювали всі процедури, за винятком посадки на супутник

Місячний модуль складався з посадочного і злітного ступенів. Посадочний ступінь залишався на Місяці, слугуючи стартовим майданчиком для злітного.

Перша висадка, "Аполлон-11". Місячний модуль після прилунення

Після старту з Місяця злітний ступінь місячного модуля зістиковувався з основним кораблем на довколамісячній орбіті.

Злітний ступінь "Аполлону-11" повертається з Місяця до командного модуля

Астронавти переходили у командний модуль, після чого злітний ступінь відстиковувася, залишаючись у космосі до падіння на Місяць або Землю.

Місячний модуль "Аполлону-9" під час тренувань на орбіті Землі

Загалом корабель мав три силових установки - на службовому модулі і на обох ступенях місячного модуля.

"Аполлон-17". Основний корабель ("циліндр" і "конус") на орбіті Місяця. Знято зі зльотного ступеня під час повернення. Після цього люди більше не літали на Місяць

Корабель піднімала у космос потужна триступенева ракета "Сатурн", її третій ступінь ніс на собі місячний модуль, ще вище знаходився основний корабель.

Третій ступінь ракети з макетом стикувального вузла місячного модуля, знято з командного модуля. Експедиція "Аполлон-7" - перший пілотований політ програми, поки що тільки на низьку довколаземну орбіту для випробовувань техніки

Після виходу на орбіту Землі треба було здійснити операцію з перебудови модулів. Основний корабель відокремлювався від ракетного ступеня і пристиковувся зворотнім боком до місячного модуля. Після цього місячний модуль відкремлювався від ракетного ступеня.

Експедиція "Аполлон-9" - ще одне навчання на орбіті, цього разу з повномасштабним макетом місячного модуля (на фото він ще пристикований до ракетного ступеня)

В результаті усіх цих маніпуляцій "Аполлон" у складі усіх трьох зістикованих у робочому режимі модулів вирушав до Місяця. Ракетний ступінь згоряв в атмосфері Землі, а одного разу ("Аполлон-14") його відправили вдаритися об Місяць, щоб перевірити роботу і зняти показання з встановленого учасниками "Аполлон-12" сейсмографа.

"Аполлон-11". Земля сходить над горизонтом Місяця

Кожен з описаних вище етапів реалізовувася поступово, після успішного виконання попередніх. Широко застосовувалися масогабаритні макети. Більше 10 перших польотів на орбіту Землі були здійснені автоматично, без екіпажу.

"Аполлон-12" - друга висадка на Місяць. Астронавт, який фотографує, відображається у шоломі скафандра

Перша пілотована експедиція не відбулася. У січні 1967 року, за два тижні до планованого старту екіпаж "Аполлон-1" загинув під час тренувальної перевірки на стартовому майданчику. Переповнений чистим киснем командний модуль загорівся внаслідок іскри, в результаті чого наступні конструкції були модернізовані.

Наукове обладнання експедиції "Аполлон-17", видно сліди астронавтів на місячному грунті

Кульмінацією програми стала висадка людини на Місяць 21 липня 1969 року під час польоту "Аполлон-11".

"Аполлон-11". Астронавт висунув задню частину тіла з місячного модуля, щоб спуститися на поверхню Місяця
"Аполлон-11". Астронавт іде від корабля, щоб встановити прилад

"Аполлон-11" стала ще й першим, хоч і маленьким, випадком міжнародної співпраці в освоєнні космосу: в той же день на Місяці мала прилунитися автоматична радянська станції "Луна-15" (зазнала аварії при посадці) і СРСР надав NASA інформацію про траєкторію її польоту.

"Аполлон-15". Під цієї і двох наступних висадок астронавти використовували для пересування Місяцем електромобіль
"Аполлон-17". Автомобіль і місячний модуль на гірському тлі
"Аполлон-15"

Після цього відбулося ще п'ять експедицій із прилуненням. "Аполлон-13" зазнав аварії на підході до Місяця. Внаслідок короткого замикання і витоку рідкого кисню у службовому модулі відбувся вибух, астронавтам довелося відміняти місію і повертатися на Землю за допомогою слабких ресурсів місячного модуля.

На момент входу в атмосферу Землі у екіпажу "Аполлон-13" залишалося 15 кг кисню. Але, не зважаючи на нештатну процедуру польоту і посадки, приземлення відбулося благополучно.

"Аполлон-13" після аварії. Астронавти конструюють саморобну систему поглинання вуглекислого газу, щоб протриматися до повернення на Землю

Загалом під час реалізації програми "Аполлон" на поверхні Місяця побували шість пілотованих експедицій.

 "Аполлон-17"
 Луномобіль на тлі гірського пейзажу Місяця, "Аполлон-17"

Під час останніх трьох місій дослідники пересувалися поверхнею Місяця на спеціальному електромобілі, що дозволило розширити об'єм дослідницьких робіт.

"Аполлон-17" - поки що остання висадка людини на Місяць
Всі фото: Apollo Project Archive
Проект "Аполлон", в ході якого люди покинули орбіту рідної планети, дозволив сфотографувати Землю повністю в одному кадрі

Останній політ програми відбувся в 1975 році в рамках програми "Союз-Аполлон". Дві космічні держави, США й СРСР, запустили на орбіту Землі два кораблі, щоб відпрацювати їхню стиковку та можливість спільного використання. Це вже була повномасштабна міжнародна співпраця у космосі.

UPD: Користувач Vimeo Гаррісон Айкус зліпив усі тисячі фото у хронологічному порядку - вийшла свого роду анімація:

Дивіться також:

1969: перша людина на Місяці. ВІДЕО

1984: перша людина-супутник Землі. ВІДЕО

"Повертайся, Юро..." Стенограма польоту Гагаріна

Як агітпроп СРСР "цензурував" радянських космонавтів. ФОТО

Музей космонавтики на батьківщині Сергія Корольова. ФОТО

1962: Київ зустрічає першого українського космонавта. ВІДЕО

1997: Як літав перший український астронавт. ВІДЕО

Все за темою "Космонавтика"

Десять слів про Євгена Сверстюка

Якось у дитинстві Євген Сверстюк на запитання: ким ти хочеш бути, відповів: «Хочу сидіти в тюрмі за Україну». У сім’ї, де брат Дмитро загинув в УПА, а брат Яків був засуджений за діяльність в ОУН, Євген дитиною не бачив іншої стежки як продовження їхньої боротьби. Його зброєю було – Слово. І за нього таки відсидів 12 років концтаборів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.