Експерти оцінили роботу українських архівів. ІНФОГРАФІКА

Секретні документи КГБ відкрито без плати за доступ і громадяни цим почали активно користуватися — таким є головний підсумок "архівного року", говорять експерти. Кількість людей, що зацікавилися минулим своїх родин, зросла на 46%.

До дня архівіста 24 грудня 2015 року Центр досліджень визвольного руху спільно з Реанімаційним пакетом реформ оприлюднили оцінку роботи українських архівів та розповіли про головні новації прийнятого в рамках декомунізації закону про доступу до архіві КГБ. Презентація дослідження та інфографік з розясненнями закону відбулася в Українському кризовому медіа-центрі.   

"Від 21 травня 2015 року кожен громадянин, просто написавши звернення, має право й можливість ознайомитися з документами КГБ, які доти були секретними, і самостійно безкоштовно скопіювати їх" — Ігор Розкладай, юрист Інституту медіа права та експерт Реанімаційного пакету реформ нагадав головну новацію Закону "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"

Кількість таких запитів уже зросла в кілька разів. "Лише за даними архіву СБУ впродовж 2015 року на 46% більше громадян та організацій зацікавилися минулим і звернулися до Архіву за пошуком інформації про історію України ХХ століття. Понад половина цих людей шукає своїх близьких, доля яких десятиліттями залишалася під грифом "секретно", — говорить аналітик Центру досліджень визвольного руху Анна Олійник.  

 

Всі документи відкриті також для іноземців. Тим часом у Росії вирішили, що їхні архіви будуть закриті до 2044 року.

Анна Олійник представила результати експертного опитування, проведеного Центром досліджень визвольного руху. 66 експертів — істориків, журналістів, музейників, громадських діячів, які працювали з документами репресивної системи СРСР в українських архівах дали свою оцінку якості роботи архівних установ, комфорту для користувачів та рівня доступу.  

Експерти відзначили позитивну тенденцію за ключовим параметром доступу — якістю та повнотою відповідей на запити. 58% їх задоволені цим показником, і лише 4,8% — ні. Прикметно, що задоволених на 18% більше, ніж у 2011 році, коли проводилося подібне дослідження.

Зменшилася також на 7% кількість відмов у наданні інформації. Анна Олійник висловила сподівання, що з подальшим впровадженням Закону, випадків обмеження доступу буде все менше.  

Хоч експерти загалом відзначають покращення умов доступу до архівів репресивних органів, порівняно з попередніми роками, проте оцінюють якість роботи архівної системи невисоко — задоволені лише 34,3% опитаних.

Серед найбільших нарікань — обмеження можливості копіювати документи, відсутність електронних версій документів, обмеження доступу до окремих справ, бюрократичні перепони та недостатнє фінансування.

Андрій Когут, в.о.директора Центру досліджень визвольного руху, звернув увагу, що новий Закон не лише зобов’язав оцифровувати архівні фонди, а й надав можливість безкоштовного самостійного копіювання.

Із запланованою передачою документів до Архіву Інституту національної пам’яті Андрій Когут сподівається на зменшення бюрократичних проблем, притаманних силовим органам як СБУ, МВС, Служба зовнішньої розвідки та ГПУ більше, аніж звичайним архівам.

Нагадаємо, що згідно з "декомунізаційними" законами історичні архівні матеріали мають передати з-під відомств силових органів до новоствореного Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті (ГДА УІНП).

Довідка:

Експертне опитування щодо доступу до архівів, які містять інформацію про жертв політичних репресій радянської доби та її ключових діячів, проводив Центр досліджень визвольного руху в рамках програми "Відкриті архіви" в кінці весни на початку літа 2015 року. Участь взяли 65 експертів — дослідники, історики, правозахисники та експерти з доступу до інформації.

Повністю з результатами дослідження можна ознайомитись на сайті Центру досліджень визвольного руху.

І. Б.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".