У Харкові відкрили архівні документи про Голокост

Документи про знищення євреїв у часи Другої світової війни стали доступні для ознайомлення у Державному архіві Харківської області (пр. Московський, 7).

Про це повідомляє офіційний сайт міської влади Харкова.

У читальному залі представлені документи, що підтверджують масові вбивства євреїв у роки нацистської окупації Харкова.

Як повідомила головний спеціаліст архіву Валентина Плісак, вперше до Дня пам'яті жертв Голокосту для харків'ян відкрили документи, що розповідають про особисті історії їхніх співвітчизників, які стали жертвами фашистської окупації.

"Завдяки цим документам можна дізнатися про перепис населення в період окупації, про умови життя людей єврейської національності в ті роки, - зазначила архівістка. - В одному з актів міститься інформація про розстріл 15000 чоловік у Дробицькому ярі".

Є документи, в яких містяться історії, складені за спогадами тих, хто вижив. В одному з таких документів розповідається про те, як розстріляли матір з двома дітьми, в іншому - про літню жінку, яка врятувалася втечею, але померла через сильні морози на шляху в селище Рогань.

Раніше ці документи були засекречені, тепер же ними користуються дослідники, наголосила Плісак. Зокрема, завдяки роботі з цими та іншими архівними документами вийшла Книга пам'яті Дробицького яру.

Ознайомитися з виставкою можна в період з 26 січня по 12 лютого. Для бажаючих співробітники архіву проведуть екскурсію.

Під час німецької окупації Харкова за три тижні в Дробицькому яру розстріляли приблизно 16-20 тисяч осіб, переважно євреїв та ромів. На цьому місці з 2002 року діє меморіальний комплекс "Дробицький яр".

Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту відзначається щорічно 27 січня, в день, коли в 1945 році радянські війська звільнили в'язнів концентраційного табору "Аушвіц-Біркенау" ("Освенцім") на території нинішньої Польщі.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".