Не минуло й 8 років, як міськрада Полтави проголосувала за Мазепу

Полтавська міська рада незначною більшістю голосів підтримала встановлення пам'ятника гетьману Івану Мазепі.

Він стоятиме на Соборному майдані в центрі міста, повідомляє Полтава 365.

За встановлення монументу, виготовленого ще сім років тому, проголосували 28 із 50 депутатів міськради.

"Я виріс в СРСР і мене вчили, що Мазепа був зрадником, - зізнався міський голова Полтави Олександр Мамай. - Сьогодні я не знаю".

Мер утримався під час голосування, але пообіцяв не ветувати рішення ради.

Проти встановлення виступив представник "Батьківщини" Анатолій Клименко, який емоційно обурювався у мікрофон: "Що, цей пам'ятник зарплати комусь додасть?!"

Вже після виступу Клименкові пояснили, що сам монумент давно готовий, а гроші на нього збирали за допомогою доброчинних внесків.

Як відомо, пам'ятник Івану Мазепі у Полтаві мали встановити ще у 2009 році, до 300-річчя Полтавської битви.

Міська рада проголосувала за встановлення пам'ятника у 2007 році. Держава виділила на це 1,5 млн грн обласному бюджету, але у 2008 році Полтавська обласна рада проголосувала (Партія Регіонів + "Блок Тимошенко") за відмову від цих коштів як "непотрібних".

У 2009-му пам'ятник був виготовлений за позабюджетні кошти. Акція, яка акумулювала пожертви громадян з усієї України, була організована полтавською "Просвітою" і тодішнім народним депутатом (фракція "Наша Україна") Миколою Кульчинським.

Монумент створювали скульптор Микола Білик та архітектор Віктор Шевченко. Бронзовий Мазепа важить 2,5 тонни, "зріст" пам'ятника - 3,20 метра. Його вартість - майже 2 млн грн.

Встановлення пам'ятника у 2009 році зірвалося через протидію міського голови Андрія Матковського (тоді був обраний від "Блоку Тимошенко", зараз - голова фракії "Блоку Порошенка" в міськраді).

Всі ці роки виготовлена скульптура перебувала на території виробника - київського комбінату "Художник". При цьому пам'ятник почали вже розкрадати, зокрема познімали бронзові ґудзики.

В лютому 2011 року мер Полтави Олександр Мамай заявляв, що дасть дозвіл на встановлення в місті пам'ятника гетьману Івану Мазепі тільки тоді, коли Верховна Рада ухвалить відповідне рішення, а президент підпише його. А от у липні 2015 року Мамай висловив готовність встановити монумент "хоч уночі".

Партія "ВО "Свобода" обіцяла встановити монумент у Полтаві до літа 2013 року, але не виконала обіцянку.

Восени 2014 року повідомлялося про плани відкрити пам'ятник до свята Покрови, однак тоді на кар'єрі в Нікополі (Дніпропетровщина) зникла одна з чотирьох частин, які мали складати основу монументу.

У жовтні 2015 року бронзового гетьмана привезли у Полтаву. Обіцяли, що вже в листопаді 2015-го він стоятиме на Собороному майдані.

За даними проведеного в липні 2014 року соцопитування, 35% полтавчан підтримували ідею встановлення в центрі міста пам'ятника гетьману Мазепі, 26% були налаштовані проти, 10% не визначилися, а 29% - байдуже.

На сьогодні в Україні встановлено два пам'ятники керівнику Козацької держави XVII-XVIII сторіч, гетьману Війська Запорізького Івану Мазепі.

Йдеться про погруддя в Чернігові біля будівлі колегіуму, фундатором якого був Мазепа, і перший в Україні пам'ятник гетьманові в його родовому селі Мазепинцях (Білоцерківський район Київської області).

Існують також монументи Мазепі в Румунії, Австрії та США.

Інше за темами МАЗЕПАПОЛТАВЩИНАКОЗАЦТВО — МОНУМЕНТИ

Іван Дзюба: високий інтелектуал з донецьких степів

Він був інтелектуальним лідером і прапором шістдесятницького руху. Його найвідоміша книга "Інтернаціоналізм чи русифікація?" вийшла багатьма мовами. Але, опинившись за ґратами написав покаянну заяву і йому дозволили жити на волі за умови, що він стане оспівувати "літератури народів СРСР". Трагічна доля людини культури.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.