Не минуло й 8 років, як міськрада Полтави проголосувала за Мазепу

Полтавська міська рада незначною більшістю голосів підтримала встановлення пам'ятника гетьману Івану Мазепі.

Він стоятиме на Соборному майдані в центрі міста, повідомляє Полтава 365.

За встановлення монументу, виготовленого ще сім років тому, проголосували 28 із 50 депутатів міськради.

"Я виріс в СРСР і мене вчили, що Мазепа був зрадником, - зізнався міський голова Полтави Олександр Мамай. - Сьогодні я не знаю".

Мер утримався під час голосування, але пообіцяв не ветувати рішення ради.

Проти встановлення виступив представник "Батьківщини" Анатолій Клименко, який емоційно обурювався у мікрофон: "Що, цей пам'ятник зарплати комусь додасть?!"

Вже після виступу Клименкові пояснили, що сам монумент давно готовий, а гроші на нього збирали за допомогою доброчинних внесків.

Як відомо, пам'ятник Івану Мазепі у Полтаві мали встановити ще у 2009 році, до 300-річчя Полтавської битви.

Міська рада проголосувала за встановлення пам'ятника у 2007 році. Держава виділила на це 1,5 млн грн обласному бюджету, але у 2008 році Полтавська обласна рада проголосувала (Партія Регіонів + "Блок Тимошенко") за відмову від цих коштів як "непотрібних".

У 2009-му пам'ятник був виготовлений за позабюджетні кошти. Акція, яка акумулювала пожертви громадян з усієї України, була організована полтавською "Просвітою" і тодішнім народним депутатом (фракція "Наша Україна") Миколою Кульчинським.

Монумент створювали скульптор Микола Білик та архітектор Віктор Шевченко. Бронзовий Мазепа важить 2,5 тонни, "зріст" пам'ятника - 3,20 метра. Його вартість - майже 2 млн грн.

Встановлення пам'ятника у 2009 році зірвалося через протидію міського голови Андрія Матковського (тоді був обраний від "Блоку Тимошенко", зараз - голова фракії "Блоку Порошенка" в міськраді).

Всі ці роки виготовлена скульптура перебувала на території виробника - київського комбінату "Художник". При цьому пам'ятник почали вже розкрадати, зокрема познімали бронзові ґудзики.

В лютому 2011 року мер Полтави Олександр Мамай заявляв, що дасть дозвіл на встановлення в місті пам'ятника гетьману Івану Мазепі тільки тоді, коли Верховна Рада ухвалить відповідне рішення, а президент підпише його. А от у липні 2015 року Мамай висловив готовність встановити монумент "хоч уночі".

Партія "ВО "Свобода" обіцяла встановити монумент у Полтаві до літа 2013 року, але не виконала обіцянку.

Восени 2014 року повідомлялося про плани відкрити пам'ятник до свята Покрови, однак тоді на кар'єрі в Нікополі (Дніпропетровщина) зникла одна з чотирьох частин, які мали складати основу монументу.

У жовтні 2015 року бронзового гетьмана привезли у Полтаву. Обіцяли, що вже в листопаді 2015-го він стоятиме на Собороному майдані.

За даними проведеного в липні 2014 року соцопитування, 35% полтавчан підтримували ідею встановлення в центрі міста пам'ятника гетьману Мазепі, 26% були налаштовані проти, 10% не визначилися, а 29% - байдуже.

На сьогодні в Україні встановлено два пам'ятники керівнику Козацької держави XVII-XVIII сторіч, гетьману Війська Запорізького Івану Мазепі.

Йдеться про погруддя в Чернігові біля будівлі колегіуму, фундатором якого був Мазепа, і перший в Україні пам'ятник гетьманові в його родовому селі Мазепинцях (Білоцерківський район Київської області).

Існують також монументи Мазепі в Румунії, Австрії та США.

Інше за темами МАЗЕПА — ПОЛТАВЩИНА — КОЗАЦТВО — МОНУМЕНТИ

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.