Поїзди "Укрзалізниці" сигналитимуть біля місця бою під Крутами. КАРТА

Локомотиви всіх потягів, які прямуватимуть повз меморіальний комплекс біля станції Крути (Борзнянський район Чернігівщини), будуть подавати звуковий сигнал.

Про це ІП повідомили в Українському інституті національної пам'яті.

"Сигнал буде нагадувати про юнаків, які тут у січні 1918-го року стримували наступ більшовицьких військ на Київ", - зазначили в УІНП.

З пропозицією вмикати сирену при проїзді місця бою під Крутами УІНП звернувся до ПАТ "Українська залізниця" в лютому 2016 року.

В УЗ підтримали звернення "для вшанування пам’яті загиблих у січні 1918 року Героїв Крут та всіх захисників України".

Переїзд, де буде подаватися звуковий сигнал, позначено червоною цяткою. МАПА КЛІКАБЕЛЬНА

"Всім причетним структурним підрозділам регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" надана вказівка щодо постійного подання сповіщального сигналу свистками локомотивів, мотовагонного та спеціального рухомого складу, що прямують через станцію Крути при під’їзді до залізничного переїду, розташованого поблизу с. Пам’ятне Борзнянського району Чернігівської області", - повідомили в "Укрзалізниці".

Інше за темами БІЙ ПІД КРУТАМИ та ЗАЛІЗНИЦЯ

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.