У Києві з’явиться меморіальна дошка Єжи Гедройцю
23 березня комісія з питань встановлення пам’ятних знаків при КМДА погодила встановлення меморіальної дошки польському мислителю Єжи Гедройцю на фасаді будинку №10 по вул. Волоській на Подолі.
"Звернення Посольства Республіки Польща в Україні щодо вшанування пам’яті Єжи Гедройця було підтримане одноголосно. Подібного роду одностайність в ухваленні рішень члени комісії проявляють рідко, хіба що при вшануванні героїв сучасної Російсько-української війни.
Однак, бувають винятки і для іноземців, як, до прикладу, сьогоднішнє голосування. Гадаю, річ у тому, що для багатьох українців саме Гедройць є символом взаємоповаги між Польщею та Україною, взірцем дієвої, а не позірної дружби між інтелектуальними елітами обох націй", — коментує подію співробітник Українського інституту національної пам’яті, член комісії з питань встановлення пам’ятних знаків Павло Подобєд.
"Інститут національної пам'яті підтримав ініціативу встановлення меморіальної дошки Єжи Гедройцю, людині, яка зробила надзвичайно багато для налагодження українсько-польського діалогу. Ми часто згадуємо конфліктні сторінки нашої історії, протистояння між нашими народами, поминаємо його жертв.
Але не повинні забувати тих, хто робив можливою активну і плідну співпрацю. Вшанування постаті Єжи Гедройця є вкрай важливим і для українців, і для поляків. І є важливим саме сьогодні, в час, коли нашим народам як ніколи важливо бути пліч-о-пліч перед загрозою східного імперіалізму", – говорить голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
Меморіальна дошка Гедройцю з’явиться в історичній частині Києва, на фасаді Центру польських та європейських студій Національного університету "Києво-Могилянська академія" (вул. Волоська, 10).
Є́жи Ге́дройць (пол. Jerzy Giedroyc; 27 липня 1906, Мінськ — 14 вересня 2000, Мезон-Лаффітт) — польський публіцист і громадський діяч, засновник і головний редактор культового часопису Kultura (Париж). Активний прихильник польсько-українського діалогу.
Автор терміну "Розстріляне Відродження", а також знаменитого висловлювання про повоєнні кордони Європи: "Поляки мають остаточно визнати й зрозуміти, що майбутнє України — це Україна зі Львовом, майбутнє Литви — це Литва з Вільнюсом, а майбутнє Білорусі — це Білорусь з Гродно!".
Читате також:
