АНОНС: Як писати військову історію України? – Дізнайтеся на "Книжковому Арсеналі"

Як писати та видавати українську військову історію? "Герої чи зрадники?" — які проблеми формування українського мілітарного пантеону? Яка різниця між історією українського війська та українською військовою історією? "Свої серед чужих, чужі серед своїх" — як писати про мілітарну історія періодів бездержавності?

Щодо цих питань розмову вестимуть українські військові історики: Олег Фешовець, Володимир В’ятрович, Кирило Галушко, Богдан Галайко, Михайло Слободянюк, Андрій Руккас, Володимир Бірчак, Михайло Галущак, Ростислав Пилявець. Перелік учасників круглого столу "Як писати військову історію" — на сайті Інституту національної пам’яті.

Захід проходить в рамках спеціалізованої програми "Історія: (не)засвоєні уроки", яку курує Український інститут національної пам’яті під час VI Міжнародного фестивалю "Книжковий Арсенал". Програма заходів за лінком. Також стежте за оновленням інформації на сторінці історичного майданчика УІНП у мережі Facebook. Інформація про умови входу на територію фестивалю "Книжковий Арсенал" тут.

 

Учасники круглого столу

Дмитро Адаменко                  

історик, видавець

Володимир Бірчак                  

Галузевий архів Служби безпеки України, Центр досліджень визвольного руху

Віктор Брехуненко                

Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського

Володимир В’ятрович            

Український інститут національної пам’яті

Богдан  Галайко                     

Науково-дослідний інститут українознавства

 

Михайло Галущак                  

Науково-дослідний інститут українознавства

Валерій  Грицюк                    

Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

Сергій Громенко                    

Радіо "Свобода"

Олександр Дєдик                    

Науково-дослідний інститут українознавства

Михайло Ковальчук              

Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського

Максим Майоров                    

Український інститут національної пам’яті

Василь Павлов                          

Громадський проект "LIKБЕЗ. Історичний фронт"

Артем Папакін                        

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Ігор Печенюк                           

Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

Ростислав Пилявець               

Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

Павло Подобєд                         

Український інститут національної пам’яті

Олексій Руденко                      

Геральдична палата

Андрій Руккас                         

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Григорій Савченко                  

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Сергій Сегеда                           

Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

Євген Синиця                            

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Михайло Слободанюк             

Науково-дослідний інститут українознавства

Олексій Сокирко                        

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Ігор Срібняк                             

Київський університет імені Бориса Грінченка

Володимир Тиліщак                

Український інститут національної пам’яті

Денис Толочко                         

Науково-дослідний інститут українознавства

Ярослав Файзулін                   

Український інститут національної пам’яті

Олег Фешовець                        

Науково-дослідний інститут українознавства, видавництво "Астролябія"

Ігор Фурман                             

Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

Тарас Чухліб                             

Інститут історії України НАН України

1 квітня 2016 року, 11.00 – 12.45.

Місце: м. Київ, Мистецький Арсенал (вул. Лаврська, 10-12)

Організатори: Український інститут національної пам’яті, Науково-дослідний інститут українознавства МОН України, Історичний факультет Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Громадський проект "LIKБЕЗ. Історичний фронт", Видавництво "Астролябія".

 

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.