АНОНС: Як писати військову історію України? – Дізнайтеся на "Книжковому Арсеналі"

Як писати та видавати українську військову історію? "Герої чи зрадники?" — які проблеми формування українського мілітарного пантеону? Яка різниця між історією українського війська та українською військовою історією? "Свої серед чужих, чужі серед своїх" — як писати про мілітарну історія періодів бездержавності?

Щодо цих питань розмову вестимуть українські військові історики: Олег Фешовець, Володимир В’ятрович, Кирило Галушко, Богдан Галайко, Михайло Слободянюк, Андрій Руккас, Володимир Бірчак, Михайло Галущак, Ростислав Пилявець. Перелік учасників круглого столу "Як писати військову історію" — на сайті Інституту національної пам’яті.

Захід проходить в рамках спеціалізованої програми "Історія: (не)засвоєні уроки", яку курує Український інститут національної пам’яті під час VI Міжнародного фестивалю "Книжковий Арсенал". Програма заходів за лінком. Також стежте за оновленням інформації на сторінці історичного майданчика УІНП у мережі Facebook. Інформація про умови входу на територію фестивалю "Книжковий Арсенал" тут.

 

Учасники круглого столу

Дмитро Адаменко                  

історик, видавець

Володимир Бірчак                  

Галузевий архів Служби безпеки України, Центр досліджень визвольного руху

Віктор Брехуненко                

Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського

Володимир В’ятрович            

Український інститут національної пам’яті

Богдан  Галайко                     

Науково-дослідний інститут українознавства

 

Михайло Галущак                  

Науково-дослідний інститут українознавства

Валерій  Грицюк                    

Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

Сергій Громенко                    

Радіо "Свобода"

Олександр Дєдик                    

Науково-дослідний інститут українознавства

Михайло Ковальчук              

Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського

Максим Майоров                    

Український інститут національної пам’яті

Василь Павлов                          

Громадський проект "LIKБЕЗ. Історичний фронт"

Артем Папакін                        

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Ігор Печенюк                           

Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

Ростислав Пилявець               

Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

Павло Подобєд                         

Український інститут національної пам’яті

Олексій Руденко                      

Геральдична палата

Андрій Руккас                         

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Григорій Савченко                  

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Сергій Сегеда                           

Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

Євген Синиця                            

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Михайло Слободанюк             

Науково-дослідний інститут українознавства

Олексій Сокирко                        

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Ігор Срібняк                             

Київський університет імені Бориса Грінченка

Володимир Тиліщак                

Український інститут національної пам’яті

Денис Толочко                         

Науково-дослідний інститут українознавства

Ярослав Файзулін                   

Український інститут національної пам’яті

Олег Фешовець                        

Науково-дослідний інститут українознавства, видавництво "Астролябія"

Ігор Фурман                             

Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

Тарас Чухліб                             

Інститут історії України НАН України

1 квітня 2016 року, 11.00 – 12.45.

Місце: м. Київ, Мистецький Арсенал (вул. Лаврська, 10-12)

Організатори: Український інститут національної пам’яті, Науково-дослідний інститут українознавства МОН України, Історичний факультет Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Громадський проект "LIKБЕЗ. Історичний фронт", Видавництво "Астролябія".

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.