АНОНС: Як писати військову історію України? – Дізнайтеся на "Книжковому Арсеналі"

Як писати та видавати українську військову історію? "Герої чи зрадники?" — які проблеми формування українського мілітарного пантеону? Яка різниця між історією українського війська та українською військовою історією? "Свої серед чужих, чужі серед своїх" — як писати про мілітарну історія періодів бездержавності?

Щодо цих питань розмову вестимуть українські військові історики: Олег Фешовець, Володимир В’ятрович, Кирило Галушко, Богдан Галайко, Михайло Слободянюк, Андрій Руккас, Володимир Бірчак, Михайло Галущак, Ростислав Пилявець. Перелік учасників круглого столу "Як писати військову історію" — на сайті Інституту національної пам’яті.

Захід проходить в рамках спеціалізованої програми "Історія: (не)засвоєні уроки", яку курує Український інститут національної пам’яті під час VI Міжнародного фестивалю "Книжковий Арсенал". Програма заходів за лінком. Також стежте за оновленням інформації на сторінці історичного майданчика УІНП у мережі Facebook. Інформація про умови входу на територію фестивалю "Книжковий Арсенал" тут.

 

Учасники круглого столу

Дмитро Адаменко                  

історик, видавець

Володимир Бірчак                  

Галузевий архів Служби безпеки України, Центр досліджень визвольного руху

Віктор Брехуненко                

Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського

Володимир В’ятрович            

Український інститут національної пам’яті

Богдан  Галайко                     

Науково-дослідний інститут українознавства

 

Михайло Галущак                  

Науково-дослідний інститут українознавства

Валерій  Грицюк                    

Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

Сергій Громенко                    

Радіо "Свобода"

Олександр Дєдик                    

Науково-дослідний інститут українознавства

Михайло Ковальчук              

Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського

Максим Майоров                    

Український інститут національної пам’яті

Василь Павлов                          

Громадський проект "LIKБЕЗ. Історичний фронт"

Артем Папакін                        

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Ігор Печенюк                           

Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

Ростислав Пилявець               

Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

Павло Подобєд                         

Український інститут національної пам’яті

Олексій Руденко                      

Геральдична палата

Андрій Руккас                         

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Григорій Савченко                  

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Сергій Сегеда                           

Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

Євген Синиця                            

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Михайло Слободанюк             

Науково-дослідний інститут українознавства

Олексій Сокирко                        

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Ігор Срібняк                             

Київський університет імені Бориса Грінченка

Володимир Тиліщак                

Український інститут національної пам’яті

Денис Толочко                         

Науково-дослідний інститут українознавства

Ярослав Файзулін                   

Український інститут національної пам’яті

Олег Фешовець                        

Науково-дослідний інститут українознавства, видавництво "Астролябія"

Ігор Фурман                             

Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

Тарас Чухліб                             

Інститут історії України НАН України

1 квітня 2016 року, 11.00 – 12.45.

Місце: м. Київ, Мистецький Арсенал (вул. Лаврська, 10-12)

Організатори: Український інститут національної пам’яті, Науково-дослідний інститут українознавства МОН України, Історичний факультет Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Громадський проект "LIKБЕЗ. Історичний фронт", Видавництво "Астролябія".

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".