АНОНС: Публічна дискусія про український націоналізм і євреїв

У Києво-Могилянській академії відбудетсья круглий стіл на тему "Український націоналізм і євреї 1920-ті - 1950-ті роки"

Історія українсько-єврейських взаємин у міжвоєнний час, під час Другої світової війни та у перші повоєнні роки сповнена багатьох міфів. Вона частіше перетворюється на предмет політичних дебатів та ідеологічних суперечок, ніж на тему дискусій професійних істориків.

Як слушно зауважив Олександр Зайцев, "Між міфами неможлива дискусія, можлива лише війна". Тож метою заходу є фахове обговорення проблеми ставлення українського націоналізму до євреїв у декларативному та практичному вимірах.

Організатори сподіваються, що дискусія стане початком для ширшої ініціативи українських дослідників із вивчення, обговорення та осмислення проблеми.

Учасники дискусії:

Володимир В’ятрович – кандидат історичних наук, голова Українського інституту національної пам'яті, екс-директор Архіву Служби безпеки України. Дослідник Другої світової війни, Української повстанської армії, українсько-польських стосунків.

Олександр Зайцев – доктор історичних наук, професор Українського католицького університету. Фахівець з історії бездержавних націоналізмів у міжвоєнній Східній Європі, українського інтегрального націоналізму, стосунків націоналізму та релігії.

Юрій Радченко – кандидат історичних наук, директор Центру дослідження міжетнічних відносин Східної Європи. Досліджує історію Голокосту, українсько-єврейські стосунки, європейські праворадикальні рухи 1920–1940-х-рр. та колаборацію у Східній Європі в період Другої світової війни. 

Андрій Усач - керівник Архіву Центру досліджень визвольного руху, науковий співробітник Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького". Вивчає нацистський окупаційний режим в Україні, місцеву колаборацію та Голокост.

Модератори:

Сергій Гірік – кандидат історичних наук, викладач магістерської програми з юдаїки в НаУКМА, вчений секретар Української асоціації юдаїки.

Артем Харченко – кандидат історичних наук, доцент кафедри політичної історії НТУ "ХПІ", координатор проектів Центру дослідження міжетнічних відносин Східної Європи.

 



20 травня, п'ятниця, 15:00

Місце: Музей "Києво-Могилянської академії", м. Київ, вул. Григорія Сковороди, 2

Організатори: Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи, НаУКМА та Українська асоціація юдаїки.

Вхід вільний

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".