АНОНС: Публічна дискусія про український націоналізм і євреїв

У Києво-Могилянській академії відбудетсья круглий стіл на тему "Український націоналізм і євреї 1920-ті - 1950-ті роки"

Історія українсько-єврейських взаємин у міжвоєнний час, під час Другої світової війни та у перші повоєнні роки сповнена багатьох міфів. Вона частіше перетворюється на предмет політичних дебатів та ідеологічних суперечок, ніж на тему дискусій професійних істориків.

Як слушно зауважив Олександр Зайцев, "Між міфами неможлива дискусія, можлива лише війна". Тож метою заходу є фахове обговорення проблеми ставлення українського націоналізму до євреїв у декларативному та практичному вимірах.

Організатори сподіваються, що дискусія стане початком для ширшої ініціативи українських дослідників із вивчення, обговорення та осмислення проблеми.

Учасники дискусії:

Володимир В’ятрович – кандидат історичних наук, голова Українського інституту національної пам'яті, екс-директор Архіву Служби безпеки України. Дослідник Другої світової війни, Української повстанської армії, українсько-польських стосунків.

Олександр Зайцев – доктор історичних наук, професор Українського католицького університету. Фахівець з історії бездержавних націоналізмів у міжвоєнній Східній Європі, українського інтегрального націоналізму, стосунків націоналізму та релігії.

Юрій Радченко – кандидат історичних наук, директор Центру дослідження міжетнічних відносин Східної Європи. Досліджує історію Голокосту, українсько-єврейські стосунки, європейські праворадикальні рухи 1920–1940-х-рр. та колаборацію у Східній Європі в період Другої світової війни. 

Андрій Усач - керівник Архіву Центру досліджень визвольного руху, науковий співробітник Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького". Вивчає нацистський окупаційний режим в Україні, місцеву колаборацію та Голокост.

Модератори:

Сергій Гірік – кандидат історичних наук, викладач магістерської програми з юдаїки в НаУКМА, вчений секретар Української асоціації юдаїки.

Артем Харченко – кандидат історичних наук, доцент кафедри політичної історії НТУ "ХПІ", координатор проектів Центру дослідження міжетнічних відносин Східної Європи.

 



20 травня, п'ятниця, 15:00

Місце: Музей "Києво-Могилянської академії", м. Київ, вул. Григорія Сковороди, 2

Організатори: Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи, НаУКМА та Українська асоціація юдаїки.

Вхід вільний

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.