АНОНС: У Києві проведуть панахиду за жертвами Великого терору

5 серпня до роковин Великого терору у Києві відбудеться панахида за його жертвами.

Про це "Історичній правді" повідомили в Українському інституті національної пам'яті.

5 серпня 1937 року за наказом НКВД № 00447 вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) "Про антирадянські елементи".

Розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху "чистка" суспільства від елементів, які не годилися для будівництва комунізму.

Вона тривала понад 15 місяців і була офіційно припинена за постановою Політбюро ЦК ВКП(б) 15 листопада 1938 року, хоча репресії тривали й далі.

За 15 місяців кампанії за політичними звинуваченнями в Радянському Союзі було заарештовано більше 1,7 млн. осіб.

За даними Міжнародного товариства "Меморіал" (2007 рік), разом із жертвами депортацій і так званими "соціально шкідливими елементами" кількість репресованих перевищує два мільйони.

Усього під час Великого терору до розстрілу з політичних мотивів були приречені 681 692 особи.

Козацькоий хрест "Убієнним синам України" в урочищі Сандармох (Карелія), де розстріляли багатьох представників української інтелігенції. Фото надане Василем Овсієнком. 

П'ятниця, 12.00

Місце: Хрест пам'яті жертв політичних репресій поруч із Жовтневим палацом (вул. Інститутська, 1).

 

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.