Як зміниться територія Бабиного Яру покажуть на виставці проектів

Цієї п’ятниці, 23 вересня, відкриється виставка проектів-переможців Міжнародного архітектурного конкурсу ідей “Бабин Яр – Дорогожицький некрополь”.

Виставка триватиме до 29 вересня – Дня офіційного вшанування 75-х роковин трагедії Бабиного Яру. Напередодні закриття, 28 вересня, з 09.00 до 13.00 проходитиме офіційна презентація проектів.

Архітектурний конкурс, спрямований на благоустрій історико-меморіальної зони Бабиного Яру, оголосив Благодійний фонд "Українсько-Єврейська зустріч" (Канада) минулого року. В Україні конкурс підтримали:

- Український інститут національної пам’яті,

- Національний Організаційний комітет з підготовки та проведення заходів у зв'язку з 75-ми роковинами трагедії Бабиного Яру,

- Національна спілка архітекторів України,

- Департамент містобудування та архітектури КМДА.

Участь у ньому взяли більше 30-ти проектів із 15-ти країн світу.

На сьогодні в Бабиному Яру – понад 30 пам’ятних знаків жертвам нацистів – євреям, українським націоналістам, ромам, радянським військовополоненим. Ці пам’ятні знаки розрізнені.

Після того, як зі здобуттям незалежності стало можливим вшанування пам’яті усіх жертв Бабиного Яру, він перетворився на територію різних пам’ятей, які представлені поза спільним контекстом.

Організатори конкурсу поставили перед авторами проектів завдання створити простір, який наниже різні пам’яті про жертв трагедій, що мали місце тут, на єдину тканину історичної пам’яті.

При цьому наявні пам’ятні знаки демонтувати не планують. Новий проект повинен об’єднати їх і стати своєрідним регулятором для тих пам’ятників, які ще можуть з’явитися тут у майбутньому. А також – показати різну історію Бабиного Яру.

Серед основних критеріїв, яким керувалося журі конкурсу, – включеність майбутнього меморіального простору в інфраструктуру міста, маркування того, що було в Бабиному Яру й що залишилося сьогодні, а також відсутність громіздких споруд.

Серед кращих проектів роботи зі Словенії, Франції та Колумбії, США, Данії, України, Індії. Всього – 7 ідей. Переглянути роботи можна за лінком на сайті конкурсу.

А також детально ознайомитися із ними можна буде під час презентації в Українському домі (вул. Хрещатик, 2, 28 вересня, 09.00-13.00).

Нагадаємо, цього року Україна й світ вшановують 75-ті роковини трагедії Бабиного Яру. Частина пам’ятних заходів триває, більшість заплановані на наступний тиждень. Зокрема, в Музеї історії Києва проходить виставка "Бабин Яр – пам’ять на тлі історії" (детальніше за лінком).

23-28 вересня

Місце: Київ, вул. Хрещатик, 2 Український дім центральна зала першого поверху

Вхід вільний

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.