АНОНС: У Музеї Шевченка – виставка "Єврейський науковий інститут у Вільнюсі. Початок легенди"

З 1 по 13 листопада в Національному музеї Тараса Шевченка діятиме виставка, присвячена Єврейському науковому інституту в Вільнюсі.

У 1925 році у Вільнюсі було створено Єврейський науковий інститут (ЄНІ, лит. - YIVO). Метою засновників інституту було дослідження культури європейських євреїв та поширення знань про них.

Цю мету засновники ЄНІ втілювали різними способами й у різних галузях сучасної науки, таких як історія євреїв, мовознавство, література, етнографія, економіка, соціологія, психологія дітей та юнацтва. Не зосталися осторонь театр, живопис і навіть спорт.

Цю виставку присвячено початкам ЄНІ у Вільнюсі. Вона відкриває цікаві свідчення культурницької діяльності цієї установи, що донедавна зберігалися в державних архівах Литви й не були відомі широкому загалу. Організатори виставки приділили увагу й трагічному завершенню діяльності інституту.

Виставка показує, як ЄНІ вплинув на національне й інтелектуальне піднесення єврейства не лише у Віленському краї, а й у всій Центральній та Східній Європі. Дизанер виставки – Ліна Бастене, куратори – Лара Лемпертене, Гедре Янкевічюте.

 

1 – 13 листопада, виставка "Єврейський науковий інститут у Вільнюсі. Початок легенди"

Місце: Національний музей Тараса Шевченка (м. Київ, бульвар Шевченка, 12).

Організатори: Національний музей Тараса Шевченка, Інститут культури Литви

Партнери: Центральний державний архів Литви, Національна бібліотека Литви імені Мартінаса Мажвідаса, Державний музей євреїв Литви імені Віленського Гаона, бібліотека Національної академії наук Литовської Республіки імені братів Врублевських, Інститут наукових досліджень діяльності ЄНІ в Нью-Йорку.

Контактна особа: Олександра Афанасьєва, тел: +38 066 317 84 39, e-mail:  alexandra.afanasjeva@180prpa.com.ua, Facebook: www.facebook.com/Литва - Україна. Культурне партнерство 2016


«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.