Влада Мінська заборонила акцію пам’яті жертв радянських репресій

Виконком столиці Білорусі відхилив заявку на проведення ходи на честь пам’яті жертв радянських політичних репресій, заплановану на 7 листопада.

Про це повідомляє "Белорусский партизан".

Ініціаторами акції були рух "За свободу", Об’єднана громадянська партія і організаційний комітет зі створення партії "Білоруська християнська демократія". Вони подали заявку до Мінського виконкому ще 21 жовтня.

Планувалося, що 7 листопада о 12:00 біля будівлі КГБ зберуться учасники акції, після чого колона пройде проспектом Незалежності до парку Челюскінців, де поховані жертви сталінських репресій.

Організатори заходу наголошують, що це данина пам’яті та скорботи і завдання демократичних сил – зробити так, щоби "нове покоління білорусів розуміло, до чого призвели події 7 листопада 1917 року".

Виконком Мінська відмовив у дозволі на проведення ходи з трьох причин. По-перше, двоє з трьох заявників – Анатолій Лебедько (Об’єднана громадянська партія) і Віталій Римашевський (Білоруська християнська демократія) – нещодавно притягувалися до адміністративної відповідальності за участь чи організацію несанкціонованих акцій. Згідно з білоруськими законами, вони не можуть виступати організаторами заходу.

По-друге, організатори заходу оприлюднили час і формат акції раніше, ніж отримали дозвіл на неї. І по-третє, місце збору та маршрут ходи, на думку чиновників, не відповідають вимогам закону про проведення масових заходів.

Один із організаторів Юрій Губаревич, голова руху "За свободу" заявив, що акція відбудеться навіть попри офіційну заборону. 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".