Влада Мінська заборонила акцію пам’яті жертв радянських репресій

Виконком столиці Білорусі відхилив заявку на проведення ходи на честь пам’яті жертв радянських політичних репресій, заплановану на 7 листопада.

Про це повідомляє "Белорусский партизан".

Ініціаторами акції були рух "За свободу", Об’єднана громадянська партія і організаційний комітет зі створення партії "Білоруська християнська демократія". Вони подали заявку до Мінського виконкому ще 21 жовтня.

Планувалося, що 7 листопада о 12:00 біля будівлі КГБ зберуться учасники акції, після чого колона пройде проспектом Незалежності до парку Челюскінців, де поховані жертви сталінських репресій.

Організатори заходу наголошують, що це данина пам’яті та скорботи і завдання демократичних сил – зробити так, щоби "нове покоління білорусів розуміло, до чого призвели події 7 листопада 1917 року".

Виконком Мінська відмовив у дозволі на проведення ходи з трьох причин. По-перше, двоє з трьох заявників – Анатолій Лебедько (Об’єднана громадянська партія) і Віталій Римашевський (Білоруська християнська демократія) – нещодавно притягувалися до адміністративної відповідальності за участь чи організацію несанкціонованих акцій. Згідно з білоруськими законами, вони не можуть виступати організаторами заходу.

По-друге, організатори заходу оприлюднили час і формат акції раніше, ніж отримали дозвіл на неї. І по-третє, місце збору та маршрут ходи, на думку чиновників, не відповідають вимогам закону про проведення масових заходів.

Один із організаторів Юрій Губаревич, голова руху "За свободу" заявив, що акція відбудеться навіть попри офіційну заборону. 

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.