Генпрокурор обіцяє реабілітувати борців за незалежність України

30 грудня відбулася зустріч Генерального прокурора України Юрія Луценка та низки істориків, архівістів і краєзнавців. Учасники наради ухвалили об’єднати зусилля у справі реабілітації учасників боротьби за незалежність України у ХХ ст.

На зустрічі з Луценком були присутні: представники Українського інституту національної пам’яті Ігор Кулик та Сергій Рябенко, Інституту історії України НАН — к. і. н. Роман Подкур, провідний науковий співробітник Галузевого державного архіву СБУ В'ячеслав Василенко і представники Історичного клубу "Холодний Яр" Роман Коваль та Микола Тихонов.

"Головною темою цієї зустрічі було питання реабілітації не тільки вояків армії УНР, але й "усусів", Галицької армії і повстансько-партизанських загонів. Ми визначили період 19171933 роки і працюватимемо над реабілітацією діячів саме цієї доби", — сказав Роман Коваль у коментарі для Укрінформу.

Ігор Кулик, Юрій Луценко та Роман Коваль. Фото: uinp.info

У цьому контексті йшлося про потребу ухвалення парламентом нового закону про реабілітацію жертв радянських репресій, проект якого підготував УІНП у співпраці з Центром досліджень визвольного руху та групою "Політика національної пам’яті" Реанімаційного пакету реформ. Планується, що законопроект внесуть на розгляд Верховної Ради в лютому 2017 року.

"Адже відомо, що в Україні досі діє закон, прийнятий у квітні 1990-го року, який визнавав усіх людей, що боролися проти радянської влади зі зброєю в руках, бандитами і злочинцями. Тож ми сподіваємося, що в лютому може статися історична подія і борці за волю України будуть визнані борцями, а не бандитами", — пояснив Коваль.

Новий закон про реабілітацію торкнеться в першу чергу вояків Армії Української Народної Республіки та повстанських загонів періоду Української революції 1917—1921 і наступних років.

За даними "Історичної правди", Архів СБУ представив генпрокуророві попередній список на реабілітацію 1067 повстанців від 140 повстанських формувань, які діяли в 1918—1920-х роках. Подібні списки надали також і дослідники Історичного клубу "Холодний Яр".

Очільник ГПУ, за словами Коваля, виявив розуміння ситуації та бажання посприяти ухваленню позитивного рішення ВР щодо нового закону про реабілітацію жертв радянських репресій.

Юрій Луценко, до того ж, пообіцяв, що вказані у списках особи будуть реабілітовані максимум за півроку.

Масштаби цієї реабілітації, за словами Коваля, величезні: може йтися навіть про мільйон або мільйони людей. Такий висновок дослідник робить із того, що за роки незалежності лише в одній області України — Львівській — було реабілітовано близько 240 тисяч осіб, а нереабілітованих залишилося ще більше.

Новий закон має запровадити загальний механізм, за допомогою якого нащадкам учасників визвольних змагань уже не потрібно буде обстоювати в суді честь своїх рідних. Вони будуть реабілітовані автоматично.

Коваль додав, що питання щодо можливості реабілітації вояків підпілля ОУН і УПА також порушувалося на зустрічі з Луценком.  Проте, все ж, було вирішено розбити цю справу на два етапи: за найближчі півроку домогтися реабілітації діячів згаданого періоду, а тоді вже повернутися до ОУН і УПА.

Нагадаємо, що відповідно до статті 2 чинного закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні", особи, які брали участь у збройній боротьбі проти радянської влади реабілітації не підлягають.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.