Генпрокурор обіцяє реабілітувати борців за незалежність України

30 грудня відбулася зустріч Генерального прокурора України Юрія Луценка та низки істориків, архівістів і краєзнавців. Учасники наради ухвалили об’єднати зусилля у справі реабілітації учасників боротьби за незалежність України у ХХ ст.

На зустрічі з Луценком були присутні: представники Українського інституту національної пам’яті Ігор Кулик та Сергій Рябенко, Інституту історії України НАН — к. і. н. Роман Подкур, провідний науковий співробітник Галузевого державного архіву СБУ В'ячеслав Василенко і представники Історичного клубу "Холодний Яр" Роман Коваль та Микола Тихонов.

"Головною темою цієї зустрічі було питання реабілітації не тільки вояків армії УНР, але й "усусів", Галицької армії і повстансько-партизанських загонів. Ми визначили період 19171933 роки і працюватимемо над реабілітацією діячів саме цієї доби", — сказав Роман Коваль у коментарі для Укрінформу.

Ігор Кулик, Юрій Луценко та Роман Коваль. Фото: uinp.info

У цьому контексті йшлося про потребу ухвалення парламентом нового закону про реабілітацію жертв радянських репресій, проект якого підготував УІНП у співпраці з Центром досліджень визвольного руху та групою "Політика національної пам’яті" Реанімаційного пакету реформ. Планується, що законопроект внесуть на розгляд Верховної Ради в лютому 2017 року.

"Адже відомо, що в Україні досі діє закон, прийнятий у квітні 1990-го року, який визнавав усіх людей, що боролися проти радянської влади зі зброєю в руках, бандитами і злочинцями. Тож ми сподіваємося, що в лютому може статися історична подія і борці за волю України будуть визнані борцями, а не бандитами", — пояснив Коваль.

Новий закон про реабілітацію торкнеться в першу чергу вояків Армії Української Народної Республіки та повстанських загонів періоду Української революції 1917—1921 і наступних років.

За даними "Історичної правди", Архів СБУ представив генпрокуророві попередній список на реабілітацію 1067 повстанців від 140 повстанських формувань, які діяли в 1918—1920-х роках. Подібні списки надали також і дослідники Історичного клубу "Холодний Яр".

Очільник ГПУ, за словами Коваля, виявив розуміння ситуації та бажання посприяти ухваленню позитивного рішення ВР щодо нового закону про реабілітацію жертв радянських репресій.

Юрій Луценко, до того ж, пообіцяв, що вказані у списках особи будуть реабілітовані максимум за півроку.

Масштаби цієї реабілітації, за словами Коваля, величезні: може йтися навіть про мільйон або мільйони людей. Такий висновок дослідник робить із того, що за роки незалежності лише в одній області України — Львівській — було реабілітовано близько 240 тисяч осіб, а нереабілітованих залишилося ще більше.

Новий закон має запровадити загальний механізм, за допомогою якого нащадкам учасників визвольних змагань уже не потрібно буде обстоювати в суді честь своїх рідних. Вони будуть реабілітовані автоматично.

Коваль додав, що питання щодо можливості реабілітації вояків підпілля ОУН і УПА також порушувалося на зустрічі з Луценком.  Проте, все ж, було вирішено розбити цю справу на два етапи: за найближчі півроку домогтися реабілітації діячів згаданого періоду, а тоді вже повернутися до ОУН і УПА.

Нагадаємо, що відповідно до статті 2 чинного закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні", особи, які брали участь у збройній боротьбі проти радянської влади реабілітації не підлягають.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.