Як УПА воювали з нацистами: опублікували документи спецслужб. СКАНИ

До річниці першого бою УПА — бою з нацистами — у вільний доступ виклали колекцію документів. 61 документ відображає збройне та інформаційне протистояння між німецькими окупантами та Українською повстанською армією і підпіллям Організації українських націоналістів.

Колекцію підготували Центр досліджень визвольного руху спільно з Архівом СБУ та опублікували на Е-архіві визвольного руху. Її публікація є частиною національної інформаційної кампанії "УПА — відповідь нескореного народу".

З 7 на 8 лютого 1943 року — у місті Володимирець на Рівненщині відбувся перший бій УПА. Це — бій з німецьким військом. Сотня Григорія Перегіняка — "Коробки" атакувала німецький гарнізон.

Колекція документів містить біля 20 оригінальних бойових звітів про збройні зіткнення з нацистами: засідки на колони, напади на гарнізони та важливі об’єкти інфраструктури, бої з каральними експедиціями тощо.

Наприклад, є звіт, що докладно описує напад на окружний центр м. Камінь-Каширський 19 серпня 1943 р. – одну з найуспішніших операцій УПА. Тоді повстанці розгромили залогу, вбивгши до 100 німецьких солдатів і поліцаїв, захопили великі трофеї.

Перша сторінка звіту про напад УПА на м. Камінь-Каширський

Як розповів один з упорядників колекції, історик Центру досліджень визвольного руху Ігор Бігун, у документах можна прочитати про бої з німецькими окупантами не тільки на теренах Західної України, але й на Житомирщині, Київщині та Хмельниччині й Вінничині. Звіти про рейди сотень і куренів "Гордієнка",  "Лева", "Бистрого" і "Саблюка" влітку 1943 р. та на зламі 1943—1944 рр. рясніють запеклими сутичками з окупантами на центральноукраїнських землях.  

"Діяльність УПА досягала таких масштабів, що окупанти не могли не реагувати на неї. У колекції міститься переклад наказу командувача СС і поліції генеральної округи "Волині та Поділля" Вільгельма Гюнтера. Ч. 41 від 7 червня 1943 р. У ньому окупаційний посадовець наказує знищити "національні заворушення" та роздає конкретні розпорядження німецьким каральним підрозділам про те, як діяти проти УПА", — розповів історик.

Поруч із військовими силами німецькі окупанти застосовували пропагандистський апарат. У колекції представлено 10 найпоказовіших німецьких листівок, спрямованих проти українських націоналістів. У них нацисти обзивали українських повстанців бандитами, вбивцями та грабіжниками та звинувачували в роботі на СРСР і світове єврейство.

Німецька листівка, спрямована проти ОУН

Водночас тут можна знайти і інформаційні антинацистські матеріали УПА: "Наш шлях не веде ані до Берліна, ані до Москви!", "Що ми закидаємо німцям", "На скін гітлерівських загарбників!" та ін.

Цікавими є також матеріали із архівних кримінальних справ Управління Служби безпеки в Рівненській області. Наприклад, у кримінальній справі Самчука Сергія Мойсейовича — станичного сіл Малий і Великий Жолудськ Рівненської області — він розповідає про вишколи перших вояків УПА.

"У документах йдеться, що перші вишколи упівців тривали близько двох тижнів. Там вони вивчали географію, відносини інших держав із Україною. Крім цього була стройова підготовка та навчання стрільби із ручної зброї", — розповів один з упорядників колекції, історик Центру досліджень визвольного руху Володимир Бірчак.

Загалом у Колекцію увійшли документи з Галузевого державного архіву Служби безпеки України, Архіву управління СБУ у Рівненській області та і Архіву Центру досліджень визвольного руху.

Переглянути документи можна на Е-архіві визвольного руху за посиланням.

Нагадаємо, 8 лютого 2017 р. в Українському інституті національної пам'яті оголосили про початок інформаційної кампанії до 75 річниці створення УПА "УПА — відповідь нескореного народу". Впродовж року заплановано висвітлити інформацію про головні фронти боротьби УПА — антинацистський та антикомуністичний, про що розкажуть виставки та міжнародна наукова конференція.

Інститут також бере участь в підготовці нового законопроекту про реабілітацію жертв політичних репресій. Державне агентство України з питань кіно планує провести спеціальний кінофестиваль.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".