Володимир Івасюк вшанований у столиці

На Будинку звукозапису у Києві встановили меморіальну таблицю на честь Володимира Івасюка.

Про це повідомляєи "Дзеркало тижня".

Урочистість відбулася напередодні 68 річниці Володимир Івасюка.

 Меморіальна таблиця Володимирові Івасюку на Будинку звукозапису у Києві. ФОТО: Оксана Старак-Повякель

Заступник голови КМДА Ганна Старостенко повідомила, що в Києві цього року буде встановлено 24 меморіальних пам'ятних знаки видатним митцям, громадським діячам, на які Київрада виділила в минулому році більше мільйона гривень.

"Від початку року на вулицях Києва вже з'явилися пам'ятні знаки, зокрема, народній художниці Тетяні Яблонській, українському архітектору Сергію Григор'єву, полковнику армії УНР Євгену Коновальцю, байкарю Євгену Гребінці та іншим видатним діячам України. Нещодавно ми відкрили пам'ятник Олені Телізі, яка очолювала Спілку письменників в окупованому німцями Києві та віддала життя за майбутнє нашої країни", - зазначила Старостенко.

Раніше постійна комісія Київради рекомендувала перейменувати проспект Героїв Сталінграда на проспект Володимира Івасюка.

Президент Віктор Ющенко під час урочистості. ФОТО: Оксана Старак-Повякель 

Нагадуємо:

Володимир Івасюк народився 4 березня 1949 року у Кіцмані на Буковині. Один із основоположників української естрадної музики. Автор 107 пісень, 53 інструментальних творів, музики до кількох спектаклів. Пісні "Червона Рута", "Водограй", "Я піду в далекі гори" сперечаються у популярності із народними.

Професійний медик, скрипаль, чудово грав на фортепіано, віолончелі, гітарі, майстерно виконував свої пісні. Неординарний живописець. Його твори здобули масову популярність в СРСР і світі.

Читайте також:

1971: "Червона Рута" стає переможцем першої радянської "Пісні року"

У Львові відкрили пам'ятник автору "Червоної Рути" (ФОТО)

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.