Володимир Івасюк вшанований у столиці

На Будинку звукозапису у Києві встановили меморіальну таблицю на честь Володимира Івасюка.

Про це повідомляєи "Дзеркало тижня".

Урочистість відбулася напередодні 68 річниці Володимир Івасюка.

 Меморіальна таблиця Володимирові Івасюку на Будинку звукозапису у Києві. ФОТО: Оксана Старак-Повякель

Заступник голови КМДА Ганна Старостенко повідомила, що в Києві цього року буде встановлено 24 меморіальних пам'ятних знаки видатним митцям, громадським діячам, на які Київрада виділила в минулому році більше мільйона гривень.

"Від початку року на вулицях Києва вже з'явилися пам'ятні знаки, зокрема, народній художниці Тетяні Яблонській, українському архітектору Сергію Григор'єву, полковнику армії УНР Євгену Коновальцю, байкарю Євгену Гребінці та іншим видатним діячам України. Нещодавно ми відкрили пам'ятник Олені Телізі, яка очолювала Спілку письменників в окупованому німцями Києві та віддала життя за майбутнє нашої країни", - зазначила Старостенко.

Раніше постійна комісія Київради рекомендувала перейменувати проспект Героїв Сталінграда на проспект Володимира Івасюка.

Президент Віктор Ющенко під час урочистості. ФОТО: Оксана Старак-Повякель 

Нагадуємо:

Володимир Івасюк народився 4 березня 1949 року у Кіцмані на Буковині. Один із основоположників української естрадної музики. Автор 107 пісень, 53 інструментальних творів, музики до кількох спектаклів. Пісні "Червона Рута", "Водограй", "Я піду в далекі гори" сперечаються у популярності із народними.

Професійний медик, скрипаль, чудово грав на фортепіано, віолончелі, гітарі, майстерно виконував свої пісні. Неординарний живописець. Його твори здобули масову популярність в СРСР і світі.

Читайте також:

1971: "Червона Рута" стає переможцем першої радянської "Пісні року"

У Львові відкрили пам'ятник автору "Червоної Рути" (ФОТО)

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.