Володимир Івасюк вшанований у столиці

На Будинку звукозапису у Києві встановили меморіальну таблицю на честь Володимира Івасюка.

Про це повідомляєи "Дзеркало тижня".

Урочистість відбулася напередодні 68 річниці Володимир Івасюка.

 Меморіальна таблиця Володимирові Івасюку на Будинку звукозапису у Києві. ФОТО: Оксана Старак-Повякель

Заступник голови КМДА Ганна Старостенко повідомила, що в Києві цього року буде встановлено 24 меморіальних пам'ятних знаки видатним митцям, громадським діячам, на які Київрада виділила в минулому році більше мільйона гривень.

"Від початку року на вулицях Києва вже з'явилися пам'ятні знаки, зокрема, народній художниці Тетяні Яблонській, українському архітектору Сергію Григор'єву, полковнику армії УНР Євгену Коновальцю, байкарю Євгену Гребінці та іншим видатним діячам України. Нещодавно ми відкрили пам'ятник Олені Телізі, яка очолювала Спілку письменників в окупованому німцями Києві та віддала життя за майбутнє нашої країни", - зазначила Старостенко.

Раніше постійна комісія Київради рекомендувала перейменувати проспект Героїв Сталінграда на проспект Володимира Івасюка.

Президент Віктор Ющенко під час урочистості. ФОТО: Оксана Старак-Повякель 

Нагадуємо:

Володимир Івасюк народився 4 березня 1949 року у Кіцмані на Буковині. Один із основоположників української естрадної музики. Автор 107 пісень, 53 інструментальних творів, музики до кількох спектаклів. Пісні "Червона Рута", "Водограй", "Я піду в далекі гори" сперечаються у популярності із народними.

Професійний медик, скрипаль, чудово грав на фортепіано, віолончелі, гітарі, майстерно виконував свої пісні. Неординарний живописець. Його твори здобули масову популярність в СРСР і світі.

Читайте також:

1971: "Червона Рута" стає переможцем першої радянської "Пісні року"

У Львові відкрили пам'ятник автору "Червоної Рути" (ФОТО)

Ерцгерцог та шпигун у київській тюрмі. Справа Василя Вишиваного

Вільгельма Габсбурга, або Василя Вишиваного, вже навряд чи можна віднести до незаслужено забутих постатей вітчизняної історії. Фігура австрійського ерцгерцога, який відчув себе українцем, останніми роками привертає чимало уваги. Йому присвячені не лише наукові публікації, а й художній роман та навіть опера на лібрето Сергія Жадана. При цьому якщо про Вільгельма на чолі Українських січових стрільців у 1918-му пишуть багато, то про Вільгельма як київського в’язня 30 років потому – значно менше.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"