Київські чиновники пояснили, чому досі не відчистили пам'ятник князю Володимиру. ДОПОВНЕНО

Управління культури, туризму та охорони культурної спадщини Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації повідомило, що реставраційні роботи пам'ятника Володимиру Великому в Києві заплановано на другий квартал 2017 року.

Це було зазначено у відповіді на звернення співробітниці Українського інституту національної пам'яті Олени Халімон, про що вона написала на своїй сторінці у "Фейсбуці".

"Як стало відомо з телефонної розмови з генеральним директором Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури та заповідних територій Прокопенко І.В. з метою відновлення найстарішого скульптурного пам’ятника міста Києва та приведення його до належного стану заплановані ремонтно-реставраційні роботи на другий квартал 2017 року. Відповідно до технологічної картки виконання робіт відбуватиметься при температурному режимі не нижче 10°С", — йдеться у відповіді Управління.

Нагадаємо, у вересні 2016 року невідомі вандали облили фарбою пам'ятник руському князю Влодимиру Великому, що розташований на Володимирській горі в Києві. Це найстарший пам'ятник столиці. Від вересня того року й донедавна монумент стояв зі слідами вандалізму.

ДОПОВНЕНО: Як повідомила генеральний директор Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури та заповідних територій Ірина Прокопенко, сліди червоної фарби з пам'ятника вже прибрали. Очікують "умов для вiдновлення пофарбування памятника".

Фото: Ірина Прокопенко

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.