У Київраді думають повернути проспекту Перемоги історичну назву

У Київській міській раді розглядають можливість перейменування проспекту Перемоги на Брест-Литовський проспект.

Проект відповідного рішення оприлюднено на сайті Київради, передає "Новое время".

Наразі його розглядає Постійна комісія з питань місцевого самоврядування, регіональних і міжнародних зв'язків і Постійна комісія з питань культури, туризму й інформаційної політики.

Мер Києва Віталій Кличко вважає, що перейменування проспекту не є першочерговим завданням. За його словами, в Києві вже перейменовано 144 вулиці, і зараз триває громадське обговорення щодо назв ще двох вулиць, а щодо шести відбувається розгляд у комісіях Київради.

"Проспект Перемоги до цього переліку не увійшов. Тому особисто моя думка, розгляд питання про його перейменування – не таке першочергове й невідкладне завдання", — сказав Кличко в коментарі для радіо "Свобода".

Проспект Перемоги — одна з найдовших вулиць Києва (довжина 11,8 км). Він пролягає від площі Перемоги до Брест-Литовського шосе. У першій половині ХІХ ст мав назву Житомирське шосе і Києво-Брестське шосе.

З кінця ХІХ ст і до 1964 року мав назву Брест-Литовське шосе, з 1964 року — Брест-Литовський проспект (при цьому кінцева частина Брест-Литовського шосе зберегла стару назву).

Сучасна назва — з 1985 року.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.