У Київраді думають повернути проспекту Перемоги історичну назву

У Київській міській раді розглядають можливість перейменування проспекту Перемоги на Брест-Литовський проспект.

Проект відповідного рішення оприлюднено на сайті Київради, передає "Новое время".

Наразі його розглядає Постійна комісія з питань місцевого самоврядування, регіональних і міжнародних зв'язків і Постійна комісія з питань культури, туризму й інформаційної політики.

Мер Києва Віталій Кличко вважає, що перейменування проспекту не є першочерговим завданням. За його словами, в Києві вже перейменовано 144 вулиці, і зараз триває громадське обговорення щодо назв ще двох вулиць, а щодо шести відбувається розгляд у комісіях Київради.

"Проспект Перемоги до цього переліку не увійшов. Тому особисто моя думка, розгляд питання про його перейменування – не таке першочергове й невідкладне завдання", — сказав Кличко в коментарі для радіо "Свобода".

Проспект Перемоги — одна з найдовших вулиць Києва (довжина 11,8 км). Він пролягає від площі Перемоги до Брест-Литовського шосе. У першій половині ХІХ ст мав назву Житомирське шосе і Києво-Брестське шосе.

З кінця ХІХ ст і до 1964 року мав назву Брест-Литовське шосе, з 1964 року — Брест-Литовський проспект (при цьому кінцева частина Брест-Литовського шосе зберегла стару назву).

Сучасна назва — з 1985 року.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".