У Київраді думають повернути проспекту Перемоги історичну назву

У Київській міській раді розглядають можливість перейменування проспекту Перемоги на Брест-Литовський проспект.

Проект відповідного рішення оприлюднено на сайті Київради, передає "Новое время".

Наразі його розглядає Постійна комісія з питань місцевого самоврядування, регіональних і міжнародних зв'язків і Постійна комісія з питань культури, туризму й інформаційної політики.

Мер Києва Віталій Кличко вважає, що перейменування проспекту не є першочерговим завданням. За його словами, в Києві вже перейменовано 144 вулиці, і зараз триває громадське обговорення щодо назв ще двох вулиць, а щодо шести відбувається розгляд у комісіях Київради.

"Проспект Перемоги до цього переліку не увійшов. Тому особисто моя думка, розгляд питання про його перейменування – не таке першочергове й невідкладне завдання", — сказав Кличко в коментарі для радіо "Свобода".

Проспект Перемоги — одна з найдовших вулиць Києва (довжина 11,8 км). Він пролягає від площі Перемоги до Брест-Литовського шосе. У першій половині ХІХ ст мав назву Житомирське шосе і Києво-Брестське шосе.

З кінця ХІХ ст і до 1964 року мав назву Брест-Литовське шосе, з 1964 року — Брест-Литовський проспект (при цьому кінцева частина Брест-Литовського шосе зберегла стару назву).

Сучасна назва — з 1985 року.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.