Спецпроект

МЗС України обурене провокацією в Грушовицях

Міністерство закордонних справ України вважає, що руйнування пам'ятника на українському кладовищі в Грушовицях є провокацією з метою відвернення уваги від 70-ї річниці операції "Вісла".

Про це йдеться у заяві, оприлюдненій на офіційному сайті відомства. Наводимо її повністю:

В Україні обурені демонстративними і зухвалими діями щодо українського пам'ятника в селі Грушовичі поблизу Перемишля. Це відверта провокація в переддень вшанування 70-х роковин злочинної акції Вісла — очевидно з метою відвернення уваги від цієї сумнозвісної дати.

Нашим спільним інтересом є спокійно врегулювати цю ситуацію комплексно в правовому полі, щоб у подальшому не було дій подібного роду.

Ми звернемося до польської сторони за офіційними роз'ясненнями і узгодимо подальші кроки стосовно легалізації усіх місць поховань як на території Польщі, так і польських в Україні з метою забезпечення їм належної опіки на державному рівні відповідно до двосторонньої угоди про збереження місць пам'яті з 1994 р.

Вже домовлено про проведення найближчими днями у Варшаві двосторонніх консультацій за участю керівництва  Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій, яка відповідальна за реалізацію вищезгаданої угоди.

Нагадаємо, 26 квітня на цвинтарі в с. Грушовицях під Перемишлем, де поховані повстанці УПА, польські націоналісти за згоди місцевої влади демонтували пам'ятник і Державний герб України на ньому. 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".