Спецпроект

Порошенко і Дуда обговорили інцидент у Грушовичах

Президент України Петро Порошенко домовився з польським президентом Анджеєм Дудою про розслідування демонтажу українського пам'ятника в с. Грушовичах та узгодження легалізації українських поховань у Польщі.

Розмов глав двох держав відбулася з нагоди 226-ї річниці Конституції Речі Посполитої, написав Петро Порошенко на своїй сторінці у "Фейсбуці".

У ході телефонної розмови обговорили інцидент, який стався 26 квітня в селі Грушовичі поблизу Перемишля. Попросив польську сторону відреагувати на подію, що сталась, адже знущання над державними символами України є неприпустимим. У свою чергу Анджей Дуда пообіцяв особисто розглянути подію та дати їй належну оцінку, аби не допустити подібного у майбутньому. Спільно домовились скоординувати роботу з легалізації усіх місць поховань як на території Польщі, так і польських в Україні", - йдеться в дописі президента.

Нагадаємо, 26 квітня на цвинтарі в с. Грушовичах під Перемишлем, де поховані повстанці УПА, польські націоналісти за згоди місцевої влади демонтували пам'ятник і Державний герб України на ньому. Міністерство закордонних справ України висловило своє обурення акцією, яку воно назвало провокацією.

Український інститут національної пам'яті оприлюднив дані про 105 польських меморіалів в Україні, встановлення яких не відповідає чинному законодавству держави. Відомство ініціюватиме призупинення надання дозволів на пошуки та впорядкування польських місць пам'яті в Україні.

У Міністерстві культури та національної спадщини Польщі дії вандалів назвали законними.

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.