Спецпроект

Польща стверджує, що демонтаж пам'ятника в Грушовичах був законним

У Міністерстві культури та національної спадщини Польщі заявили, що пам'ятник на могилі повстанців УПА на цвинтарі в с. Грушовичах був встановлений із порушенням чинного польського законодавства

Про це пише "Польське радіо".

"Демонтаж незаконно встановленого у 1994 році пам’ятника УПА на муніципальному кладовищі у Грушовичах неподалік Перемишля є законним", – повідомили в Міністерстві культури та національної спадщини Польщі.

У відомстві відзначили, що "пам’ятник зведений із порушенням чинного у Польщі законодавства, без отримання відповідних дозволів від місцевої влади".

"Демонтаж незаконно встановленого пам’ятника відбувся відповідно до чинного законодавства. Рішення війта (гміни Стубно – ред.) прийнято згідно із законом від 8 березня 1990 року про самоврядування гмін. Таким чином, ця акція була проведена у відповідності до закону, хоча для деяких представників української сторони цей факт, можливо, важко прийняти, особливо напередодні відзначення річниці операції „Вісла"", – написало у повідомленні Міністерство культури Польщі.

У відомстві додали, що "проти пам’ятника у тій формі виступала Рада охорони пам’яті боротьби та мучеництва, з якою також встановлення пам’ятника не консультувалося".

"Українській стороні – Державній міжвідомчій комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій при Кабінеті міністрів України – неодноразово були направлені листи про заходи з метою врегулювання правового статусу згаданого пам’ятника, що був одним із багатьох подібних незаконно встановлених на терені Польщі пам’ятників прославляння членів УПА, які мають символічне значення і не пов’язані з місцем поховання", – наголошено у повідомленні.

"Листи із подібним змістом направляло від минулого року також українській стороні Бюро увічнення боротьби та мучеництва Інституту національної пам’яті Польщі. Однак також ці дії не дали очікуваного результату", – додали у повідомленні.

Міністерство культури зазначило, що демонтаж пам’ятника  був здійснений відповідно до прийнятих війтом гміни Стубно Янушем Слабіцьким кроків, спрямованих на демонтаж пам’ятника, через його "неврегульований правовий статус та обґрунтовані протиріччя, які викликало як послання, так і елементи оздоблення пам’ятника".

Відомство також відзначило: "Польська сторона вважає, що кожен убитий або полеглий в результаті воєн та політичних репресій на території Польщі (як і України) має право на гідне увічнення та спочинок. Міністерство відкрите до діалогу з українською стороною у питаннях увічнення та організації гідного поховання населення української національності, могили якого розташовані на терені Польщі, за умови, що вирішення спірних питань відбудеться у дусі порозуміння та діалогу, відповідно до чинного у Польщі законодавства та згідно із положеннями Угоди між урядами Польщі та України про охорону місць пам’яті і спочинку жертв війни та політичних репресій, підписаної у Варшаві 21 березня 1994 року".

Водночас Міністерство культури Польщі наполягло, що з польської сторони "не буде дозволу на функціонування у громадському просторі встановлених з порушенням чинного на терені Польщі законодавства пам’ятників „слави Української повстанської армії", метою яких є прославляння збройного формування, відповідального за злочини, вчинені проти тисяч, здебільшого беззахисних, польських громадян".

Нагадаємо, 26 квітня на цвинтарі в с. Грушовичах під Перемишлем, де поховані повстанці УПА, польські націоналісти за згоди місцевої влади демонтували пам'ятник і Державний герб України на ньому. Міністерство закордонних справ України висловило своє обурення акцією, яку воно назвало провокацією.

Український інститут національної пам'яті оприлюднив дані про 105 польських меморіалів в Україні, встановлення яких не відповідає чинному законодавству держави. Відомство ініціюватиме призупинення надання дозволів на пошуки та впорядкування польських місць пам'яті в Україні.

Читайте також:

Польські націоналісти знищили пам'ятник воякам УПА та здійснили наругу над гербом України

МЗС України обурене провокацією в Грушовицях

Інститут нацпам'яті опублікував заяву з приводу руйнування українських могил у Польщі

Сплюндрований пам'ятник у Верхраті відчистили

Польські активісти: Відозва з Верхрати

НЕВІДОМІ ПІДІРВАЛИ МЕМОРІАЛ У ГУТІ ПЕНЯЦЬКІЙ. ФОТО, ВІДЕО

Вандалізм у Гуті Пеняцькій. Реакція в Україні та Польщі

Вандали пошкодили Меморіал жертвам комунізму у Биківні. ФОТО

Інцидент у Биківні. Реакція органів влади та дипломатів

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.