У Луцьку розпочалися розкопки на місці розстрілу в’язнів тюрми НКВД. ФОТО

Із початком німецько-радянської війни енкаведисти розстріляли близько двох тисяч в’язнів, інформує Український інститут національної пам'яті.

Узимку цього року Луцька міська рада виділила на проведення розкопок 100 тисяч гривень. Археологічне дослідження території поховання розпочалося 13 червня ц.р. Його проводить комунальне підприємство Львівської обласної ради з питань здійснення пошуку поховань учасників національно-визвольних змагань та жертв воєн, депортацій і політичних репресій "Доля".

Усі фото: Леся Бондарук

З початку 1940 року радянська влада розпочала на Волині масові арешти. Усіх "неугодних" звозили до луцької в’язниці. Архівні документи свідчать, що станом на 10 червня 1941 року тут утримували 2 117 ув’язнених. Здебільшого – патріотичну молодь, активістів ОУН, священнослужителів, місцеву інтелігенцію.

У доповідних на ім’я керівництва тюремного відділення управління НКВД у Волинській області від 23 червня 1941-го зазначається, що у зв’язку з початком воєнних дій з-під варти звільнили 84 особи: малолітніх, "указників" та засуджених за незначні злочини. Решту в’язнів розстріляли.

Детальніше про ці трагічні історичні події – у матеріалі дослідниці теми Лесі Бондарук "Знищення в’язнів у луцькій тюрмі" до 70-х роковин злочину.

Тіла розстріляних закопали на подвір’ї в’язниці. Після переходу міста під контроль німців спеціально створена комісія з допомогою громади упорядкувала місце поховання. Але з поверненням радянської влади до Луцька в 1944-му могили зрівняли з землею, пам’ятні знаки знищили.

До 1958-го тут знову діяла тюрма. А далі аж до 1998-го – музичне училище. З 2001-го у приміщенні колишньої в’язниці діє монастир Різдва Христового.

Археологічні розкопки проводяться поруч із будівлею, на подвір’ї, де як свідчать документи, були поховані тіла жертв розстрілу. Перші дослідження цієї території відбулися 2009-го.