У Луцьку розпочалися розкопки на місці розстрілу в’язнів тюрми НКВД. ФОТО

Поховання поруч із приміщенням за адресою Кафедральна, 16 відкрили у липні 2016 року. Саме тут у червні 1941-го діяло тюремне відділення управління НКВД у Волинській області.

Із початком німецько-радянської війни енкаведисти розстріляли близько двох тисяч в’язнів, інформує Український інститут національної пам'яті.

Узимку цього року Луцька міська рада виділила на проведення розкопок 100 тисяч гривень. Археологічне дослідження території поховання розпочалося 13 червня ц.р. Його проводить комунальне підприємство Львівської обласної ради з питань здійснення пошуку поховань учасників національно-визвольних змагань та жертв воєн, депортацій і політичних репресій "Доля".

Усі фото: Леся Бондарук 

З початку 1940 року радянська влада розпочала на Волині масові арешти. Усіх "неугодних" звозили до луцької в’язниці. Архівні документи свідчать, що станом на 10 червня 1941 року тут утримували 2 117 ув’язнених. Здебільшого – патріотичну молодь, активістів ОУН, священнослужителів, місцеву інтелігенцію.

 

У доповідних на ім’я керівництва тюремного відділення управління НКВД у Волинській області від 23 червня 1941-го зазначається, що у зв’язку з початком воєнних дій з-під варти звільнили 84 особи: малолітніх, "указників" та засуджених за незначні злочини. Решту в’язнів розстріляли.

Детальніше про ці трагічні історичні події – у матеріалі дослідниці теми Лесі Бондарук "Знищення в’язнів у луцькій тюрмі" до 70-х роковин злочину.

 

Тіла розстріляних закопали на подвір’ї в’язниці. Після переходу міста під контроль німців спеціально створена комісія з допомогою громади упорядкувала місце поховання. Але з поверненням радянської влади до Луцька в 1944-му могили зрівняли з землею, пам’ятні знаки знищили.

До 1958-го тут знову діяла тюрма. А далі аж до 1998-го – музичне училище. З 2001-го у приміщенні колишньої в’язниці діє монастир Різдва Христового.

 

Археологічні розкопки проводяться поруч із будівлею, на подвір’ї, де як свідчать документи, були поховані тіла жертв розстрілу. Перші дослідження цієї території відбулися 2009-го.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.