Спецпроект

П'яте засідання Українсько-польського форуму істориків відбулося в Черкасах

19–21 жовтня у Черкасах відбулося V засідання Українсько-польського форуму істориків. Цього разу темами для обговорення стали події на Холмщині/Східній Люблінщині у 1942—1944 роках.

Про це повідомляє офіційний сайт Українського інституту національної пам'яті.

Доповіді на тему "Холмщина/Східна Люблінщина у 1942 р." від української сторони виголосив Юрій Макар, професор, завідувач кафедри міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича, від польської — професор Ігор Галагіда, начальник Відділу історичних досліджень Польського інституту національної пам'яті в Гданську.

Мирослав Іваник, український дослідник із Торонто (Канада) та доктор Маріуш Зайончковський, працівник Відділу історичних досліджень Польського інституту національної пам'яті в Любліні представили доповіді на тему "Холмщина/Східна Люблінщина у 1944 р.".

Виступ доктора Мірослава Шуміли, директора Відділу історичних досліджень Польського інституту національної пам'яті узагальнив тематику польсько-українських стосунків на Холмщині/Східній Люблінщині у 1942—1944 роках.

Під час наступного засідання Форуму, яке заплановане на березень 2018 року в Польщі, обговорюватиметься проблематика щодо поляків та українців у Східній Галичині в 1943—1945 роках.

У зв’язку із різницею в оцінках українських та польських істориків подій березня 1939 року учасники Форуму вирішили, що в рамках осіннього засідання 2018 року буде обговорюватись питання Карпатської України/Підкарпатської Русі і українсько-польських стосунків у 1939 роках.

Нагадаємо, що до складу утвореного у 2015 році Форуму входять по шість істориків та експертів з Польщі та України в ділянці польсько-українських відносин. 

Рішення про утворення Форуму було прийняте у травні 2015 року під час візиту керівництва Інституту національної пам’яті Польщі до Києва. Це був перший за багато років подібний візит польських колег до України.

Четвертий польсько-український форум істориків проходив у березні 2017 року в Кракові. Зустріч була присвячена українському питанню у програмі та ідеології польського підпілля та польському питанню у програмі та ідеології українського підпілля

Третє засідання відбулося в жовтні 2016 року в Києві. Історики дискутували про оцінку українсько-польського конфлікту в часи Другої світової війни на Західній Україні.

Друга сесія Форуму проходила в березні 2016 року в Варшаві. Науковці аналізували діяльність українського та польського національних підпільних рухів на теренах сучасної Західної Україні у 1939—1945 роках. 

Перше засідання Форуму провели в листопаді 2015 року.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.