Музей історії Польщі закликає долучатися до поповнення своєї колекції

Триває всесвітній громадський збір історичних пам’яток "Малі Великі Історії", започаткований Музеєм історії Польщі у Варшаві 2016 року.

На сьогоднішній день музеєві вдалося отримати близько 5500 об’єктів. Це експонати від дарувальників з Польщі та іноземних країн – Великобританії, США, Швеції, Німеччини.

Мета зборів – залучити нові музейні експонати до Музею історії Польщі. Музей сподівається отримати найрізноманітніші об’єкти історичної цінності, зокрема ті, що пов’язані з особистою долею дарувальників та їхніх родин. Особливе значення для мають предмети, пов’язані з польським шляхом до незалежності – як у 1918 році, так і в 1989 році.

Музей також зацікавлений отримати предмети побуту, фотографії, поштові листівки, документи, листи та щоденники, пресу – а також елементи одягу, уніформи, зброї і військової амуніції, старовинні пристрої, меблі та ремісничі й мистецькі вироби, які є свідченням про історію польської культури, соціальні та економічні зміни тощо.

У музейному реєстрі вже є близько 22 тисяч експонатів, а завдяки акції "Малі Великі Історії" до музею надійшло, на цей момент, майже 5500 об’єктів. Колекція музею збагатилася також на понад 180 цифрових копій документів, фотографій і аудіозаписів.

Значну частину пожертв складають книжки, преса та різного роду архівні матеріали й документи: рукописи, офіційні матеріали, дипломи, посвідчення, брошури чи квитки.

Серед отриманих пам’яток своє місце знайшли, зокрема, туалетний столик ХІХ століття зі схованкою, у якій зберігалися документи Підпільної Держави під час Другої світової війни, лист короля Яна Казимира до іновроцлавського хорунжого Свентослава Вільгостовського, датований 1660 роком, середньовічні хрестики XI-XIV століть, циліндр 1900 року разом з оригінальною дерев’яною упаковкою, альбоми з сімейними фотографіями та колекції фотографій, які документують різні політичні події у Польщі 80-х років ХХ століття, матриця і рамка для трафаретного друку з текстом присяги "Солідарності, що бореться" та короткою історією організації, а також кам’яні таблиці з каплиці Польського дому у Відні, пов’язані з боротьбою за незалежність, створені протягом 1914-20 років.

Музей також отримав колекцію кількасот об’єктів, пов’язаних з кількома польськими аристократичними родами ХІХ і ХХ стотліть, насамперед Любомирських, колекцію іграшок, дитячого одягу і дрібних предметів періоду ІІ Речі Посполитої, а також зібрання матеріалів (друкованих і рукописних) щодо військових дій у Північній Мазовії у серпні 1920 року, авторства ротмістра Влодзімежа Квапішевського.

Отримані пам’ятки увійдуть до складу новоствореної колекції Музею історії Польщі. Частина подарованих предметів потрапить до постійної експозиції Музею, а всі інші пожертви будуть належним чином законсервовані, заради дослідників минулого і для майбутніх періодичних виставок.

Усі, хто зацікавлений передачею пам’яток до Музею, можуть звертатися особисто, за допомогою телефону або електронної пошти. Всі пропозиції будуть розглянуті співробітниками Музею.

Телефон: 22 211 90 02, факс: 22 211 90 33.

Адреса музею: Варшава, вул. Мокотовська, 33/35 00-560.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.