ТEРМІНОВО! Овідій рeабілітований

Через 2000 років після вигнання в Румунію давньоримського поета Публія Овідія Назона реабілітували.

Міська рада Рима ухвалила резолюцію, запропоновану популістською партією М5С (M5S –П’ятизірковий рух), щоб "відновити серйозну несправедливість", якої зазнав Овідій, повідомляє The Guardian.

"Ідеться про фундаментальне право митців на вільне самовираження в суспільствах по всьому світі, в яких свободу мистецького самовираження все частіше обмежують", − сказав заступник мера Рима Лука Бергамо.

У 8 році н. е. римський імператор Октавіан Август відправив Овідія на довічне заслання в грецькому поселенні Томіс на березі Чорного моря, що нині відоме як місто Констанца в Румунії.

Овідій народився 20 березня 43 до н. е. в м. Сульмона на теренах сучасної Італії. У юнацькі роки став членом літературного гуртка Марка Валерія Мессали, контактував з поетом Вергілієм. Здобув освіту в Афінах (Греція).   

 

Причини заслання поета достеменно не з’ясовані. За однією з версій, імператор образився на поему "Мистецтво кохання", в якій можновладець угледів відображення скандалу навколо подружніх зрад його доньки.

Овідія вважають останнім із відомих поетів доби Августа і останнім представником золотого століття римської поезії. Найвизначніший його твір – поема "Метаморфози", яку автор розпочав у Римі, а дописував у вигнанні.

Серед інших відомих творів: поеми "Ліки від кохання", "Героїди", "Фасти", "Засоби для краси".

Помер у 17 або 18 р. н. е.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".