In memoriam. Помер голова російського "Меморіалу"

В Ізраїлі після тривалого онкологічного захворювання помер Арсеній Рогінський – російський історик, правозахисник, громадський діяч, засновник і голова правління товариства "Меморіал".

Рогінський народився 30 березня 1946 року в м. Вельську Архангельської області в родині репресованого, який відбував заслання, повідомляє російська служба Радіо "Свобода".

Закінчив історико-філологічний факультет Тартуського університету (1968), працював бібліографом у Публічній бібліотеці ім. М. Салтикова-Щедріна. Згодом викладав російську мову й літературу.

У 1975—1981 роках укладав і редагував самвидавні збірки історичних робіт "Пам’ять". 4 лютого 1977 року в помешканні Рогінського КГБ провів перший обшук. Після другого обшуку в березні 1979 року на вимогу держбезпеки Рогінського звільнили зі школи, в якій він працював.

Фото: Candy Welz / dapd / Insight media / Vida Press

У квітні 1981 року Рогінський дістав "наполегливу пораду" емігрувати з СРСР, однак цього не зробив. Того ж року його заарештували й засудили до 4-х років позбавленні волі за сфабрикованим звинуваченням у підробці документів.

Відбув термін повністю і звільнився в 1985 році, реабілітований 1992 року. У 1988—1989 роках став одниз із засновників історико-просвітницького, правозахисного і благодійного товариства "Меморіал". Від 1998 року очолював правління товариства.

На початку 1990-х років Рогінський як експерт брав участь у роботі комісії з реабілітації жертв політичних репресій, пише "Медуза".

 "Він був людиною не просто розумною, а більше, глибше — мудрою людиною. Без нього те, що для нас стало сенсом життя, робота в "Меморіалі", відновлення історичної пам’яті, не відбулася б. Він був лідером, нашим лідером", — висловив свої почуття в коментарі "Інтерфаксу" голова ради правозахисного центру "Меморіал" Олег Орлог.

Мав польські та німецькі нагороди.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".