Вулиця імені українського генерала може з'явитися у Вроцлаві

У Вроцлаві може з’явитися нова вулиця імені українського воєначальника. Магістрат міста міркує над тим, щоб назвати вулицю іменем генерала Армії УНР Марка Безручка.

Про це повідомляє "Радіо Вроцлав".

Берзручко, ще в ранзі полковника, в 1920 році командував 6-ю Січової стрілецькою дивізією, яка разом із польськими військами визволила Київ 6 травня.

Крім того, він керував обороною м. Замостя та спричинився до розгрому Кінної армії Будьонного в битві під Комаровим.

Марко Безручко народився 31 жовтня 1883 року в м. Великий Токмак, нині – Токмак Запорізької обл. Закінчив Одеське піхотне юнкерське училище та Миколаївську військову академію у Санкт-Петербурзі, був на фронтах Першої світової війни. 

У травні 1918 року вступив до армії Української держави, служив у Генеральному штабі, очолював штаб корпусу Січових стрільців. З 1920 року Марко Безручко командував 6-ю Січовою дивізією армії УНР.

Після підписання Польщею Ризького миру з Радянською Росією в 1921 році Марко Безручко оселився у Варшаві, де в 1930-х роках керував Українським військово-історичним товариством.

Помер генерал 10 лютого 1944 року.

Вулиця Безручка може стати третьою вулицею Вроцлава, пов’язаною з Україною. Наразі в місті є вулиця Тараса Шевченка і вулиця Українська.

----------

Читайте також:

"Диво на Віслі": український вимір

"Я воював за Україну, а не Польщу!" Про генерала Марка Безручка

Останній Шухевич

12 січня відзначають День українського політв’язня – як згадку про масштабні арешти українських дисидентів 1972 року. З цієї нагоди ІП публікує інтерв’ю з Юрієм Шухевичем – одним із «могіканів», що відбув в радянських ув’язненнях 36 років.

Як і чому вікінги опинилися у Західній Україні

Як тут опинилися скандинави? Вони були важливою частиною державного апарату Русі, особливо в період правління князя Володимира. З літопису відомо, що Володимир був змушений тікати у Швецію після невдачі у міжусобній війні. Звідти він повернувся із армією варягів, які допомогли відвоювати спадщину.

“Какая разніца” і штрафи за російські вивіски: мовні пристрасті в Україні сто років тому

Мовне питання в Україні, здавалося б, остаточно вирішене та законодавчо врегульоване, знову з’являється на порядку денному – з подачі вже нової влади. Паралельно бачимо спроби назвати мову “причиною громадянської війни”, чинити опір подальшій українізації тощо. Нічого нового за останні 30 років? Насправді такі “мовні срачі” трусили Україну і після проголошення незалежності більше 100 років тому!

Степан Бойко. Як дядько Шухевича захищав головного комуніста Волині

На думку Степана Шухевича багато справ супроти членів КПЗУ було сфабриковано правоохоронними органами. Будучи одним із адвокатів на відомому «Володимирському процесі 151-го» 1926 р., він зазначав, що серед підсудних лише кілька осіб насправді сповідували комуністичну ідеологію, натомість, інші були «українцями, мешканцями Володимира», які «про комуну і комуністів… знали лише з книжок».