АНОНС: Лекція "Жінки та котики Михайла Грушевського"

20 січня в Національному музеї історії України співробітниця Інституту історії України НАН України Оксана Юркова прочитає лекцію "Жінки та котики Михайла Грушевського".

Навколо Михайла Грушевського було багато жінок – мати, сестра, племінниця, невістка, дружина, донька, приятельки, співробітниці, служниця... Про родинні зв'язки визначного українського історика та громадського і державного діяча, його приватне життя та інтимне листування, долі жінок, які оточували Грушевського, а також про домашніх улюбленців родини Грушевських йтиметься у лекції "Жінки та котики Михайла Грушевського".

 

Лекцію читатиме історик, співробітниця Інституту історії України НАН України Оксана Юркова.

Захід відбудеться в рамках проекту "Likбез. Уроки історії", що є одним із напрямків діяльності громадського просвітницького проекту Likбез. Історичний Фронт.

Субота, 20 січня, 14.00

Місце: Національний музей історії України (м. Київ, вул. Володимирська, 2, 4 поверх).

Вхід за музейним квитком вартістю 10 грн.

Читайте також:

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.