Пам’ятна дошка Євгену Коновальцю у Хмельницькому

У День Соборності України, у Хмельницькому відкрили пам’ятну дошку полковнику Армії УНР, команданту УВО, очільнику Січових Стрільців, засновнику та голові Організації українських націоналістів Євгенові Коновальцю.

Про це повідомляє Хмельницька міська рада.

Меморіальна дошка встановлена на будинку по вул. Гагаріна, 18. Будівля є об'єктом культурної спадщини, нині – громадська приймальня Хмельницької міської ради.

 Фото: khm.gov.ua

У 1919 році в цьому приміщенні, який називали "пресова квартира Проскурова", видавався часопис  "Стрілецька думка". 

У вітальному слові міський голова Олександр Симчишин  вдався до екскурсу в історію:

"Фактично, "січовики" відроджувалися завдяки Коновальцю. Людина, яка ніколи не падала духом, у якої не було зрадофільства та "все пропало", і навіть, коли було погано, а 100 років тому було дуже важко, Коновалець завжди був налаштований на перемогу.

Після програшу Української революції він не опустив руки, а далі будував нову організаційну структуру і у 1929 році Коновалець фактично створив ОУН. Сьогодні ми знову говоримо про актуальні уроки соборності, головним з яких є той, що для перемоги ми маємо бути єдиним кулаком".

Автор меморіальної дошки скульптор Роман Албул.

"У вогні перетоплюється залізо у сталь. У боротьбі перетворюється народ у націю", – такі слова Євгена Коновальця викарбувані на пам’ятній дошці.

Нагадаємо, у червні 2017 барельєф полковнику Коновальцеві відкрили у Боярці.

"Сарана з Росії" і розстріли. Як оббирали київських "олігархів"

Як і сьогодні, пересічні люди 100 років тому вірили у ледь не чарівну силу керівних посад в країні. Промовистим прикладом, який яскраво характеризує віру у силу ухвалених постанов, стала ситуація з бензином. Коли навесні 1919-го виникла катастрофічна його нестача, то Раднарком УСРР спробував радикально і назавжди вирішити проблему палива для транспорту: "Раднаргоспу України запропонувати знайти горючий матеріал, який може замінити бензин, бензол і т. ін."

Понівечені долі: репресії проти рятівників євреїв у СРСР

Одні з найбільш шанованих та визнаних у світі українців – Праведники народів Світу. На жаль, щодо деяких з них радянська влада проводила політику репресій. Про трагічні долі Праведників у СРСР.

Розстріляний «Кармелюк». Історія Степана Шагайди

«Батько сполотнів, побілів мов стіна. Поки робили обшук, перетрушуючи одяг, білизну, книги, мої іграшки, батькові й мамі не дозволяли розмовляти. І лише коли дозволили на виході попрощатися, мама запитала у батька: «Стьопо, скажи чесно, ти в чому-небудь винен?» «Присягаюся найдорожчим для мене – життям мого сина, що я ні в чому не винен!» – відповів він із сльозами в голосі».

Розстріляний у 38-му, «помер» від інфаркту у 43-му

Якщо у Вашій сім’ї, родині є свідоцтво про смерть, датоване 1950-ми роками, у якому зазначено, що Ваш репресований родич помер в 1943 році від інфаркту міокарда, то тут все ВИГАДАНО – і дата, і причина. Справжнім залишається лише сам факт смерті. Так радянська влада намагалася приховати свою участь у знищенні мільйонів людей без будь-якого слідства.