У Харкові знову сплюндровали знак Івану Сірку

24 січня невідомі вандали розбили пам'ятний знак кошовому отаманові Запорізької Січі Івану Сірку, що в сквері Перемоги у Харкові.

Про це повідомив головний редактор Радіо Holos.fm Дмитро Шевченко на своїй сторінці у Фейсбук.

 Фото: Сергій Малишко

"Варто нагадати, що майже рік тому, 27 січня 2017 року, невідомі облили фарбою цей пам'ятний знак. Поліція тоді це зафіксувала у Журналі єдиного обліку правопорушень. Та особи, причетні до інциденту так і не були встановлені.

Пам'ятний знак Івану Сірку був встановлений і відкритий харківцями 23 серпня 2014 року.

...До обласних управлінь поліції та СБУ від пам`ятного знаку кілька сотень метрів." - йдеться у повідомленні

Нагадуємо, що у грудні 2017 року з могили Михайла Коцюбинського в Чернігові викрали 100-кілограмове погруддя.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.