У Харкові знову сплюндровали знак Івану Сірку

24 січня невідомі вандали розбили пам'ятний знак кошовому отаманові Запорізької Січі Івану Сірку, що в сквері Перемоги у Харкові.

Про це повідомив головний редактор Радіо Holos.fm Дмитро Шевченко на своїй сторінці у Фейсбук.

 Фото: Сергій Малишко

"Варто нагадати, що майже рік тому, 27 січня 2017 року, невідомі облили фарбою цей пам'ятний знак. Поліція тоді це зафіксувала у Журналі єдиного обліку правопорушень. Та особи, причетні до інциденту так і не були встановлені.

Пам'ятний знак Івану Сірку був встановлений і відкритий харківцями 23 серпня 2014 року.

...До обласних управлінь поліції та СБУ від пам`ятного знаку кілька сотень метрів." - йдеться у повідомленні

Нагадуємо, що у грудні 2017 року з могили Михайла Коцюбинського в Чернігові викрали 100-кілограмове погруддя.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.