Сейм Польщі ухвалив закон про криміналізацію "бандерівської ідеології"

Сейм Польщі ухвалив запропонований рухом Kukiz'15 законопроект про заборону пропаганди так званої "бандерівської ідеології".

Про це повідомляє видання Do Rzeczy, передає "Європейська правда".

Сейм Польщі 

У п’ятницю в Сеймі відбулося третє читання пакету проектів, якими передбачені зміни в закон про Інститут національної пам’яті. Серед них був і законопроект про заборону "бандерівської ідеології" в Польщі.

За проголосували більшість депутатів – 279 з 414. За проект проголосували всі депутати PiS, Kukiz’15 i PSL. Підтримали документ і декілька депутатів опозиції.

Прийнятий закон стосується визначення злочинів українських націоналістів та українських організацій, що співпрацювали з Третім рейхом, а також можливості запуску, відповідно до ст. 55 закону про Інститут національної пам’яті, кримінальних проваджень проти осіб, які заперечують ці злочини.

За заперечення "злочинів бандерівців" передбачений штраф або позбавлення волі на строк до 3 років.

Фракція Kukiz'15 представила свій проект більше року тому, однак певний час він був заморожений. Депутати мали взятися за нього в листопаді, але в останній момент цей пункт був вилучений з порядку денного.

Згідно з неофіційною інформацією, тоді йшлося про те, щоб не вносити ще більшу напруженість у відносини Києва та Варшави напередодні візиту президента Польщі Анджея Дуди в Україну.

Нагадуємо, що у квітні 2017 року польські націоналісти знищили пам'ятник воякам УПА та здійснили наругу над гербом України.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.