Чеченський парламент пропонує переслідувати за "викривлення правди" про Другу світову

Парламент Чеченської Республіки Російської Федерації одноголосно схвалив проект федерального закону про кримінальну відповідальність за "умисне викривлення правди" про німецько-радянську ("Велику Вітчизняну") війну, образу почуттів ветеранів і пам’яті загиблих.

Про це повідомляє "Новая газета".

Найближчим часом законопроект внесуть на розгляд Державної Думи Росії, заявив спікер чеченського парламенту Магомед Даудов. Ініціативу законопроекту на початку лютого висунув президент Чечні Рамзан Кадиров.

Поки що текст законопроекту не оприлюднили. Проте повідомлялося, що документ пропонує запровадити кримінальну відповідальність "за скоєння дій, які ображають почуття ветеранів і пам’ять загиблих у Великій Вітчизняній війні, які викривлюють історію ВВВ та заперечують вирішальний вклад СРСР та його багатонаціонального народу в перемогу в Другій світовій війні".

При цьому, про яку міру покарання йшлося, не уточнювалося.

Голова комітету Державної Думи з державотворення та законодавсва Павло Крашенников заявляв, що в Думі готові обговорити ініціативу Кадирова, коли законопроект надійде на розгляд.

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.