Чеченський парламент пропонує переслідувати за "викривлення правди" про Другу світову

Парламент Чеченської Республіки Російської Федерації одноголосно схвалив проект федерального закону про кримінальну відповідальність за "умисне викривлення правди" про німецько-радянську ("Велику Вітчизняну") війну, образу почуттів ветеранів і пам’яті загиблих.

Про це повідомляє "Новая газета".

Найближчим часом законопроект внесуть на розгляд Державної Думи Росії, заявив спікер чеченського парламенту Магомед Даудов. Ініціативу законопроекту на початку лютого висунув президент Чечні Рамзан Кадиров.

Поки що текст законопроекту не оприлюднили. Проте повідомлялося, що документ пропонує запровадити кримінальну відповідальність "за скоєння дій, які ображають почуття ветеранів і пам’ять загиблих у Великій Вітчизняній війні, які викривлюють історію ВВВ та заперечують вирішальний вклад СРСР та його багатонаціонального народу в перемогу в Другій світовій війні".

При цьому, про яку міру покарання йшлося, не уточнювалося.

Голова комітету Державної Думи з державотворення та законодавсва Павло Крашенников заявляв, що в Думі готові обговорити ініціативу Кадирова, коли законопроект надійде на розгляд.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.