Словосполучення "українські націоналісти" і "Східна Малопольща" в законі про ІПН не сподобалися Дуді

У резонансному законі про Інститут національної пам’яті президент Польщі Анджей Дуда опротестував положення зі словосполученнями "українські націоналісти" і "Східна Малопольща".

Про це 15 лютого повідомило Польске Радіо, педає ZIK.

Відзначається, що свої висновки Дуда доклав до тексту закону, відправляючи його в Конституційний суд.

Зокрема, Дуда опротестував положення оновленого закону про ІНП, в яких використані звороти "українські націоналісти" і "Східна Малопольща".

Відзначається, що в оновленому законі йдеться про "дії, вчинені українськими націоналістами в 1925 – 1950 роках, що полягають у використанні насильства, терору та інших форм порушення прав людини відносно окремих осіб і груп людей".

У законі також зазначено, що такими злочинами були "участь українських націоналістів у знищенні євреїв і вчинені ними вбивства громадян ІІ Речі Посполитої на Волині і в Східній Малопольщі"

Нагадаємо, Польща закликала співвітчизників, які проживають за кордоном, повідомляти офіційні органи про антипольські заяви.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.