Польські парламентарі закликали польську еміграцію доносити про антипольські висловлювання

Польща закликає співвітчизників, які проживають за кордоном, повідомляти офіційні органи про антипольські заяви.

Листа із відповідним закликом в усі посольства та консульства Польщі розіслав глава польського Сенату Станіслав Карчевський, повідомляє "Європейська правда" з посиланням на NDR.

"Будь ласка, документуйте будь-які антипольські висловлювання, заяви і думки, які шкодять нам, і реагуйте на них. Повідомте нашим посольствам, консульствам і почесним консульствам про будь-який наклеп, що впливає на репутацію Польщі", - йдеться у листі.

Основою для написання листа є спірний закон про Голокост, який нещодавно підписав президент Польщі Анджей Дуда. Закон передбачає штрафи і тюремні терміни за публічні заяви про причетність поляків до Голокосту.

Лідер польського Сенату вважає, що поляки у Польщі та за кордоном зіткнулися з "болісним, несправедливим та непідтвердженим формулюванням "польські табори смерті", а також зі звинуваченнями, що Польща причетна до Голокосту.

"Це є порушенням національної гідності та гордості", - пише польський політик.

Польський посол в Берліні Анджей Пшилебський заявив, що заклик документувати антипольські заяви і доповідати посольствам і консульствам, це "звичайне завдання дипломатичного або консульського представництва".

Нагадаємо, 6 лютого Президент Польщі підписав контраверсійний закон про IПН.

7 лютого, УІНП заявив про неможливість продовження роботи Українсько-польського форуму істориків у попередньому форматі через загрози для свободи слова у Польщі.

Як повідомлялося, 26 січня Сейм Польщі ухвалив запропонований рухом Kukiz'15 законопроект про заборону пропаганди так званої "бандерівської ідеології".

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Вночі з 31 січня на 1 лютого Сенат Польщі ухвалив законопроект. Напередодні нічного голосування Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІПН можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Президент Чечні Рамзан Кадиров схвально прокоментував  зміни у польському законодавстві. Але вважає, що цих змін не досить.

5 лютого до дисксії навколо закону долучилися прем’єр-міністр країни Матеуш Моравецький, відставні дипломати, чинний голова МЗС. Також у Польщі соціологи дослідили, як поляки ставляться до новелізації скандального закону про польський Інститут нацпам'яті.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.