Посол України в Польщі зустрівся з польським МЗС із приводу закону про ІНП

Міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович учора зустрівся з Послом України в Польщі Андрієм Дещицею. Під час зустрічі вони обговорили поправки до Закону про Інститут національної пам’яті Республіки Польща.

Український дипломат висловив глибоку стурбованість з приводу можливості кримінального переслідування за заперечення "злочинів українських націоналістів". Про це пише портал POLUKR.net

"Ми категорично проти, щоб узагальнювати весь український народ. І взагалі незрозуміле трактування не тільки для нас, а й для багатьох депутатів польського Сейму і Сенату, що таке український націоналізм, чому визначено такі часові рамки 1920—1950-х років. Тому, якщо говорити про цей закон, то він має певні погрішності.

Але взагалі такий підхід до трактування історії, підхід до бажання знати правду історичну в спосіб заборонити говорити про цю правду або навіть заборонити говорти про цю правду, або навіть нести кримінальну відповідальність за це — не вписується в нормальні відносини",  — сказав Дещиця в коментарі для "5 каналу".

Як інформує видання, заплановано провести подальші польсько-українські переговори на рівні віце-прем’єр-міністрів. У середині лютого віце-прем’єр польського уряду Пйотр Глінський зустрінеться зі своїм колегою з України Павлом Розенком. Цей візит був запланованим раніше, однак тепер основною його темою буде саме внесення змін до закону про Інститут національної пам’яті Польщі.

Також під час цієї зустрічі мають намір обговорити ще одну важливу тему — можливість відновлення ексгумаційних робіт поляків в Україні. Як зазначив Чапутович, цей діалог необхідний через непросту історію. Коли ж у нього запитали, чи може ухвалений закон про ІНП Польщі знизити аргументи щодо відновлення ексгумації, він сказав: "Подивимося. Сподіваюся, що ні".

Міністр закордонних справ Чапутович додав, що Польща завжди підтримуватиме цілісність України і її проєвропейські прагнення, і тому він має сподівання, що ухвалений закон не буде негативно впливати на відносини між країнами.

Павло Розенко повідомив, що перед зустріччю з Глінським проведе консультації з дипломатичним корпусом і Президентом України.

До слова, у вчорашньому інтерв’ю "5 каналу", говорячи про ухвалений закон, віце-прем’єр-міністр України зауважив: попри те, що різні політичні сили намагаються постійно відкинути в минуле стосунки України та Польщі, в українсько-польському діалозі значно більше тем, які об’єднують і стосуються сьогодення і майбутнього двох держав.

Віце-прем’єр додав, що українська сторона завжди демонструвала відкритість своєї політики щодо Польщі. І наголосив: "Ми ніколи жодним чином не дозволяли собі втручатися у внутрішню політику Польщі, вказувати куди рухатися і що робити. Ми поводилися максимально коректно в цій ситуації, розуміючи, що Польща – наш історичний союзник, одна з перших держав, яка визнала нашу незалежність у 1991 році і сьогодні є послідовно підтримує Україну у війні з Росією".

"Коло наших дискусій є дуже широким і ми не хотіли б "зациклюватися" лише на питаннях минулого. Зі свого боку, наші колеги і друзі повинні зрозуміти, що історію України у Москві колись вже писали, тому зараз історію України ми будемо писати в Києві, українці самі здатні розібратися з приємними і неприємними моментами і формувати свою історичну правду", — додав Розенко.

Як повідомлялося, 26 січня Сейм Польщі ухвалив запропонований рухом Kukiz'15 законопроект про заборону пропаганди так званої "бандерівської ідеології".

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Вночі з 31 січня на 1 лютого Сенат Польщі ухвалив законопроект. Напередодні нічного голосування Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІНП можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Президент Чечні Рамзан Кадиров схвально прокоментував  зміни у польському законодавстві. Але вважає, що цих змін не досить.

Наразі проект закону ще не підписаний президентом Польщі Анджеєм Дудою.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.