Спецпроект

АНОНС: Презентація книги «Волиняни про «Волинь-43»

У Рівному презентують книгу про те, як українці пам'ятають польську експансію на Український Північний Захід у 1938-1944 рр.

 

Аналіз українсько-польського протистояння 1938-1944 рр. здійснений на основі аудіо та писемних спогадів тогочасних жителів міст та містечок Волинської, Рівненської областей, Південної Волині (Кременеччини), а також тодішніх українськомовних місцевостей Холмщини, Підляшшя і Берестійщини.

Опитування дало змогу накопичити матеріал, який доповнює відомості архівних документів.

Свідчення учасників подій дають можливість уточнити перебіг подій, пееросмислити передумови, початок та перебіг протистояння та кількість загиблих.

Іван Пущук зібрав близька півтори тисячі диктофонних записів розповідей та писемних тверджень осіб про події польсько-українського конфлікту часів Другої світової війни.

Час: 22 лютого, четвер, 12:00,

Місце: Рівненський обласний краєзнавчий музей, вул. Драгоманова, 19

Читайте також:

Чому "Вісла" не дорівнює Волині. Відкритий лист до Ґжеґожа Мотики

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.