Створення Музею Майдану стало на крок ближче

Верховна Рада ухвалила закон, щоб пришвидшити спорудження меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні .

За ухвалення законопроекту "Про внесення змін до пункту 6-2 Розділ V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо деяких питань спорудження меморіально-музейного комплексу Героїв Небесної Сотні" №6659 у першому читанні за основу та в цілому проголосували 255 депутатів при мінімально необхідній кількості 226, повідомляє Укрінформ.

 Фото: Укрінформ

"Цей законопроект носить технічний характер. 16 березня минулого року набув чинності закон про внесення змін до розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо заходів із вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення памяті героїв Небесної сотні.

Ми прийняли тоді цей закон за основу та в цілому під час обговорення врахували і ці зауваження і нюанси, на яких акцентували депутати від "Свободи" та інші політичні групи та фракції.

У ході здійснення процедур щодо погодження питання відведення цієї земельної ділянки було виявлено, що територія, яка буде охоплена будівництвом під меморіально-музейний комплекс, складається з декількох ділянок комунальної власності і також частини земельної ділянки державної власності, яка перебуває в постійному користуванні державним підприємством", - пояснила перший заступник голови Верховної Ради, один із ініціаторів законопроекту Ірина Геращенко.

За її словами, після консультацій, які були проведені з київською міською владою, до ВР було зверення, щоб для пришвидшення вирішення всіх процедур Верховна Рада "просто внесла зміни до закону і зазначила там, що вбачається за доцільне законодавчо не зазначати конкретні адреси земельних ділянок, які надаються для будівництва та розміщення комплексу будівлі та споруд меморіально-музейного комплексу".

Зі свого боку перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Дмитро Андрієвський зазначив, що попросив прийняли законопроект у першому читанні за основу та в цілому, враховуючи пропозиції, озвучені під стенограму.

Нагадуємо, що впродовж лютого у Києві триватиме виставка "Майдан: простір творчості".

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.