Доступ до архівів у Польщі опинився під загрозою — історики

Українські історики припускають, що законодавчі новації в Польщі негативно вплинуть на можливість роботи з історичними матеріалами, насамперед Архіву Інституту національної пам’яті Польщі, який зберігає документальні свідчення щодо тем, відтепер заборонених законом.

Науковці та звичайні люди, які шукають відомості про долю своїх родин, тепер можуть опинитися перед забороною оприлюднення архівних свідчень у Польщі.

Із заявою з приводу криміналізації заперечення "злочинів українських націоналістів", запровадженої змінами до закону про Інститут національної пам’яті Польщі виступив український Центр досліджень визвольного руху. Історики наголосили, що закон ускладнить опрацювання історичних джерел, які містять інформацію про спільне складне минуле.  

"У зоні ризику опиняються не лише дослідники та експерти, але й звичайні громадяни, які шукатимуть відомості про долі своїх родин. Сьогодні ми опинились у ситуації, коли важко визначити межу між академічною свободою та порушенням польського законодавства", — йдеться у заяві.

У ЦДВР підкреслили, що саме Польща довгий час була прикладом для України у справі посткомуністичних трансформацій.

"Наші держави зробили чимало кроків назустріч одна одній: відкриття правди про комуністичні злочини проти поляків та українців, передача в IPN документів з архівів КГБ про Катинь, "Польську операцію", Голодомор, репресії, виселення та депортації. Але підписання змін до закону ІПН перекреслює сподівання продовжити історичний діалог про складні сторінки спільної історії українців і поляків на новому рівні. Принаймні на території Польщі", — говорить Ігор Бігун, науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху.

Українські історики підкреслили, що "Україна надалі залишається місцем, де можна вільно оприлюднювати і коментувати архівні матеріали незалежно від країни їх походження та зберігання. Адже режим вільного доступу до відкритих архівів України, гарантований законом від 2015 р. продовжує діяти, в тому числі й для громадян Республіки Польща", — пояснює Володимир Бірчак, науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху, екс-заступник директора Архіву СБУ.

6 лютого 2018 року, Президент Польщі Анджей Дуда підписав зміни до закону про польський Інститут національної пам’яті.

Закон запроваджує кримінальну відповідальність за заперечення "злочинів українських націоналістів" та криміналізує висловлювання осіб, які покладають на поляків та Польщу відповідальність за нацистські злочини, скоєні на польській території під час Другої світової війни, або інші злочини проти миру, людства та військові злочини. За такі висловлювання передбачено покарання — від накладення штрафу до трирічного ув’язнення.

Нагадаємо, що Центр досліджень визвольного руху протягом п’яти років працював над реформою доступу до архівів комуністичних спецслужб. Розроблений експертами законопроект врешті був схвалений Урядом та прийнятий Парламентом у квітні 2015. ЦДВР також створив і розвиває он-лайн сервіс доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів із понад 24 тисячами документів.  

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.