Петиція про перейменування площі Льва Толстого не набрала голосів

Жителі Києва не схвалили пропозицію про перейменування площі Льва Толстого в Шевченківському районі на площу Євгена Чикаленка.

Про це повідомляє "Україна молода"

 Площа Льва Толстого. Фото: Кореспондент

Громадське обговорення проекту тривало з 18 січня по 18 березня, повідомили в прес-службі Київської міської державної адміністрації.

У голосуванні брали участь більше трьох тисяч осіб. Нову назву підтримали 1 279 користувачів, проти виступили 1 813.

Довідково. Євген Чикаленко – український меценат, землевласник, видавець, публіцист. На початку XX століття брав активну участь у громадському житті Києва, а помер в еміграції.

Площу в Києві між Шулявською і Великою Васильківською вулицями назвали на честь Толстого у 1939 році.

Нагадуємо, що станція метро "Петрівка" в Києві стала "Почайною"

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".