Польський уряд схвалив позбавлення звань комуністичних офіцерів

1 березня уряд Польщі схвалив законопроект про позбавлення військових звань колишніх військовослужбовців періоду комуністичної Польщі.

Про це повідомляє Укрінформ.

Законопроект передбачає можливість позбавлення військових звань як осіб, які померли, так і тих, хто перебуває на пенсії. Зокрема, йдеться про членів військової ради національного порятунку Польської народної республіки (1981-1983 роки), Комітету внутрішньої безпеки, осіб, які працювали в органах безпеки комуністичної Польщі та інших органах, що передбачено польським законом про люстрацію.

"Цей проект детально окреслює каталог осіб, які відповідають за зло, спричинене за період від Другої світової війни щодо наших героїв, щодо цивільного населення, щодо невинних осіб. Ми хочемо трохи виправити це зло і у зв'язку з цим приймаємо законопроект, який створює таку можливість", - заявив під час прес-конференції глава польського уряду Матеуш Моравецький.

Ініціювати позбавлення військового звання, згідно із законопроектом, зможуть прем’єр-міністр, міністр оборони, Інститут національної пам’яті, військове історичне бюро, державні архіви, а також ветеранські організації та організації, які боролися за незалежність Польщі.

В обґрунтуванні до законопроекту вказується, що його метою є позбавлення офіцерських звань, зокрема, колишнього комуністичного лідера Польщі Войцеха Ярузельського, глави МВС Польської народної республіки Чеслава Кіщака, а також інших членів військової ради національного порятунку, які творили тоталітарну країну.

Низка ветеранських організацій Польщі вже виступили проти законопроекту. 

Як повідомлялося, 26 січня Сейм Польщі ухвалив запропонований рухом Kukiz'15 законопроект про заборону пропаганди так званої "бандерівської ідеології".

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Вночі з 31 січня на 1 лютого Сенат Польщі ухвалив законопроект. Напередодні нічного голосування Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІПН можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.