Польський уряд схвалив позбавлення звань комуністичних офіцерів

1 березня уряд Польщі схвалив законопроект про позбавлення військових звань колишніх військовослужбовців періоду комуністичної Польщі.

Про це повідомляє Укрінформ.

Законопроект передбачає можливість позбавлення військових звань як осіб, які померли, так і тих, хто перебуває на пенсії. Зокрема, йдеться про членів військової ради національного порятунку Польської народної республіки (1981-1983 роки), Комітету внутрішньої безпеки, осіб, які працювали в органах безпеки комуністичної Польщі та інших органах, що передбачено польським законом про люстрацію.

"Цей проект детально окреслює каталог осіб, які відповідають за зло, спричинене за період від Другої світової війни щодо наших героїв, щодо цивільного населення, щодо невинних осіб. Ми хочемо трохи виправити це зло і у зв'язку з цим приймаємо законопроект, який створює таку можливість", - заявив під час прес-конференції глава польського уряду Матеуш Моравецький.

Ініціювати позбавлення військового звання, згідно із законопроектом, зможуть прем’єр-міністр, міністр оборони, Інститут національної пам’яті, військове історичне бюро, державні архіви, а також ветеранські організації та організації, які боролися за незалежність Польщі.

В обґрунтуванні до законопроекту вказується, що його метою є позбавлення офіцерських звань, зокрема, колишнього комуністичного лідера Польщі Войцеха Ярузельського, глави МВС Польської народної республіки Чеслава Кіщака, а також інших членів військової ради національного порятунку, які творили тоталітарну країну.

Низка ветеранських організацій Польщі вже виступили проти законопроекту. 

Як повідомлялося, 26 січня Сейм Польщі ухвалив запропонований рухом Kukiz'15 законопроект про заборону пропаганди так званої "бандерівської ідеології".

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Вночі з 31 січня на 1 лютого Сенат Польщі ухвалив законопроект. Напередодні нічного голосування Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІПН можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.