Польща відбудує пам’ятник УПА в Грушовичах

Таку заяву зробив керівник Кабінету Президента РП Кшиштоф Щерський.

Про це повідомляє видання "Наше слово".

Пам’ятник воякам УПА в селі Грушовичі поблизу Перемишля знищили польські націоналісти весною минулого року. Фото: "Наше слово". 

"Чітко сказано: якщо у польських Грушовичах є поховані українці, – пам’ятник буде відновлений, тому що ми захищаємо цвинтарі. Це не проблема", – сказав К. Щерський.

На прохання журналіста прокоментувати висловлені сумніви Святославом Шереметою, відповідальною особою за процес ексгумації в Україні, щодо місця поховань у Грушовичах та відстані встановленого пам’ятнику, К. Щерський відмовився коментувати.

"З усією повагою, але ми не зводитимо цю розмову до нюансів, питання відстані в метрах від пам’ятника. У випадку Польщі ми говоримо про тисячі непохованих осіб. Люди, тіла яких лежать в ровах, на полях, у лісах, на луках. Люди, яких не можна поховати, тому що Україна не погоджується на ексгумацію. Дискусія про відстань від якогось пам’ятника як умову гідного поховання жертв злочину є образливою", – заявив Кшиштоф Щерський.

 Кшиштоф Щерський. Фото: "Наше слово". 

Нагадуємо: Упродовж 2014 – 2017 років у Польщі відбулося 17 випадків актів вандалізму над українськими місцями пам'яті. Донині жоден з пам'ятників не був відновлений. В Україні провокатори минулого року осквернили 4 пам’ятники на Львівщині та Київщині.

Однак українська сторона одразу відчистила образливі написи і відновила пам’ятники. Польська сторона зволікає з цим питанням.

Після того, як навесні 2017 року УІНП переговори між Інститутами національної пам’яті були зірвані польською стороною, почалося зростання напруження між двома країнами.

Колишній Голова МЗС Польщі Вітольд Ващиковський здійснив низку недопломатичних кроків, які ще більш посилили напруження. Зокрема, він погрожував українським урядовцям, відповідальним за коммеморативну політику забороною в’їзду до Польщі.

18 листопада 2017 року Святослав Шеремета, відповідальний секретар Міжвідомчої державної комісії у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій отримав заборону в’їзду під час перетину кордону із Польщею.

Напередодні у Кракові відбулася зустріч співголів Консультаційного комітету президентів України і Польщі Костянтина Єлісєєва та Кшиштофа Щерського. Задачею зустрічі було обговорити причини напруження між Польщею та Україною, яке виникло навколо суперечок навколо минулого.

Про можливість відновлення пошуково-ексгумаційних робіт у місцях загибелі поляків в Україні та збереження місць пам’яті в обох країнах розмовляли віце-прем’єр-міністри Польщі та України у лютому у Варшаві. Наступний раунд переговорів, зокрема у справі відновлення знищених українських увічнень на території Польщі (а також пам’ятника у Грушовичах), мав би відбутися у Києві.

Ввечері 13 березня на території Личаківського цвинтаря у Львові пролунав вибух на клумбі одного з полів кладовища. Вибухнув невідомий предмет, який хтось закинув на територію через огорожу.

За інформацією Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Львівській області, вибух стався у старій частині Личаківського цвинтаря – неподалік польського військового меморіалу відомого як Меморіал орлят ("Цвинтар орлят"). Через два тижні СБУ затримала підозрюваних у здійсненні даного вибуху.

Читайте також:

Українські могили, польські могили, холодна війна та гаряче сонце Сан-Ескобара

Польські націоналісти знищили пам'ятник воякам УПА та здійснили наругу над гербом України

105 нелегальних польських пам'ятників в Україні. Їх легалізацію зірвав інцидент в Грушовичах

Інститут нацпам'яті опублікував заяву з приводу руйнування українських могил у Польщі

Польща стверджує, що демонтаж пам'ятника в Грушовичах був законним

Польський інститут нацпам’яті не хоче говорити з УІНП про інцидент в Грушовичах

Порошенко і Дуда обговорили інцидент у Грушовичах

МЗС України обурене провокацією в Грушовицях

Сплюндрований пам'ятник у Верхраті відчистили

Польські активісти: Відозва з Верхрати

НЕВІДОМІ ПІДІРВАЛИ МЕМОРІАЛ У ГУТІ ПЕНЯЦЬКІЙ. ФОТО, ВІДЕО

Вандалізм у Гуті Пеняцькій. Реакція в Україні та Польщі

Вандали пошкодили Меморіал жертвам комунізму у Биківні. ФОТО

Інцидент у Биківні. Реакція органів влади та дипломатів

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.