Археологи знайшли шулерський гральний кубик віком 600 років

На півдні Норвегії археологи знайшли гральний кубик для шахраювання, якому 600 років. Замість програшних боків – двійки та одиниці – невідомий майстер вирізьбив на ньому ще одну п’ятірку та четвірку.

Про це повідомляє "Сегодня. Lifestyle".

За словами норвезьких археологів, гральний кубик могли загубити або викинути навмисно. Область Бергена, де виявили знахідку, свого часу мала численне населення.

Фото: Angela Weigand, UiB

Раніше в різних районах уже знаходили 30 подібних кубиків, але цей – перший шахрайський.

За шахраювання під час гри в цьому місті за часів Середньовіччя могли відідбрати всі гроші з грального стола й додатково накласти штраф на кожного гравця незалежно від вини чи невинуватості в шахраюванні.

Нагадаємо, на аукціоні в Парижі продали  два скелети динозаврів за 1,4 мільйона євро за кожен.

Мої парламентські вибори: 1990 рік

«…Отрицательное воздействие на обстановку в городе Житомире имели выступления участников республиканского фестиваля «Червона рута», концерты которого проходили 10-11 февраля в Облмуздрамтеатре. В программе, выступлениях пропогандировалась идея «самостоятельной Украины»… - КГБ сигналізувало «нагору» про ситуацію в Житомирі.

Влад Троїцький: «В Україні починає формуватися традиція усвідомлення генезису»

Інтерв’ю з театральним режисером Владом Троїцьким для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.

Вінстон Черчилль: "Совєтська загроза вже замінила собою нацистського ворога…"

На тлі 80-ї річниці завершення Другої світової війни варто згадати про одну з ключових постатей тих подій – прем'єр-міністра Великої Британії Вінстона Спенсера Черчилля – харизматичного політика, який понад усе в своєму житті нероздільно й повсякчас дбав про свій власний престиж та престиж Великої Британії, а перемогу над її ворогами вважав своєю власною справою, зумівши реалізувати з блискавичною енергійністю свою дитячу мрію – за умови можливості мати два життя – одне прожити як політик, друге – як воєначальник.