In memoriam. Помер член ОУН Михайло Бунь

3 квітня відійшов у вічність член Київського крайового братства вояків ОУН УПА Михайло Бунь – оунівець, політв'язень, громадський діяч, депутат Броварської міськради кількох скликань.

Про це повідомив громадський активіст Олег Слабоспицький у мережі Facebook.

Михайло Бунь. Фото: Роберт Покотило

Михайло Федорович Бунь народився 22 серпня 1932 року у с. Угорники на Івано-Франківщині.

Юнаком 1947 р. вступив до лав ОУН (р), був зв'язковим та інформатором націоналістичного підпілля. Також поширював у рідному селі Угорники агітаційні листівки УПА. Мав псевдо "Богун".

1 лютого 1949 р. – заарештований, а 30 квітня 1949 р. Військовий трибунал військ МВД Станіславської області засудив його за антирадянську діяльність до 25 років виправно-трудових таборів.

1955 р. – амністований. Він відсидів 6 років і 8 місяців. Покарання відбував на мідному руднику м. Джезказган (Казахстан).

Після звільнення працював слюсарем-електриком будинкоуправління, а згодом керуючим будинків у тресті "Станіславліс". У 1959-62 рр. навчався у Львівському лісотехнічному інституті, у 1965 р. закінчив Донецький політехнічний інститут.

З 1965 р. працював у "Будбанку" головним інженером відділу капітального будівництва Ясинуватського райвиконкому Донецької області, згодом начальником кошторисно-договірного відділу Донецького тресту "Сільбуд".

З 1976 р. проживав у м. Бровари Київської області. У 1978-96 рр. працював у союзному тресті "Теплицетехмонтаж". 1983-86 рр. – провідний інженер Всесоюзного об’єднання "Сільгосптехніка" (Москва).

З 1996 р. – завідуючий сектору у відділі капіталального будівництва об'єднання "Діалір" (Київ).

У роки перебудови став одним із засновників Народного Руху України за перебудову, очолює броварський міський осередок НРУ. 1992 р. – реабілітований. Вступає до лав Київського крайового братства вояків ОУН УПА.

Кілька скликань підряд стає депутатом Броварської міської ради. З 2007 р. присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бровари". Удостоєний ордена "За заслуги" ІІІ ступеня.

Прощання відбудеться 5 квітня о 13:00 за адресою: Храм Покрови Пресвятої Богородиці, м. Бровари, вул. Гагаріна 22а.

Чорнобильська катастрофа. Смерть тисяч людей заради виживання радянського режиму

Аварія на Чорнобильській АЕС сталася 37 років тому – у 1986 році. Тодішній комуністичний режим до останнього намагався приховати інформацію про масштаби забруднення території та опромінення радіацією людей. Приховував не тому, що розумів масштаби і наслідки катастрофи. А тому, що влада завжди так працювала і показувала СРСР як найкращу в світі державу, в якій ніяких катастроф ніколи не відбувається

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.