Спецпроект

Секс і сороміцькі анекдоти. Розшифрували дві приховані сторінки щоденника Анни Франк

Опублікували дві раніше невідомі сторінки щоденника Анни Франк, на яких вона писала сороміцькі жарти та свої думки про секс.

Приховані сторінки були закриті коричневим проклеєним папером, імовірно щоб їх не побачили батьки. Нові технології передачі зображень дозволили дослідникам їх прочитати, передає Бі-Бі-Сі.

Записи датуються 28 вересня 1942 року, невдовзі після того, як 13-літня Анна Франк стала переховуватися.

"Я використовуватиму цю зіпсовану сторінку для записів "похабних" анекдотів", – написала вона на сторінці, де було кілька закреслених фраз.

Далі вона написала чотири відомі їй сороміцькі жарти і додала кільканадцять рядків про сексуальну просвіту, уявляючи, що їй потрібно розповісти "про це" комусь іншому, та згадуючи проституток, про яких їй розповів батько.

Фото: BBC 

"Анна Франк пише про сексуальність так, що це роззброює, – каже Рональд Леопольд із Будинку-музею Анни Франк в Амстердамі. – Як і кожен підліток, вона цікавиться цією темою".

Подібні почуття висловив і Франк ван Вре, директор Інституту НІОД з дослідження війни, Голокосту й геноциду, який допоміг розшифрувати сторінки з нових фотографій, зроблених 2016 року.

"Кожен, хто читає рядки, які ми щойно виявили, не зможе стриматися від усмішки", – каже він. – Сороміцькі жарти – це класика серед дітей, які дорослішають. Це доводить, що Анна при всіх її обдаруваннях була, зрештою, звичайною дівчинкою".

Один із жартів такий: "Чи знаєте ви, чому дівчата з німецького Вермахту в Нідерландах? Це матраси для солдатів".

Анна Франк почала переховуватися в таємній прибудові на підприємстві її батька 5 липня 1942 року – через місяць після того, як вона отримала щоденник на свій 13-й день народження.

Там вона проживала із своєю родиною та друзями, сім’єю ван Пелсів, поки їх не виявили через два роки. Як їх знайшли після двох років успішного переховування, досі не з’ясовано.

Анна Франк померла від хвороби у нацистському концтаборі в 1945 році. Вижив лише її батько. Він і опублікував щоденник у 1947 році.

Нагадаємо, в селі Олесине Козівського району на Тернопільщині під куполом храму знайшли послання з 1937 року.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.