На Одещині відкрили пам’ятний знак на честь козацької битви. ФОТО

У селі Івашків Кодимського району встановили козацький хрест, який присвячено переможній битві 1693 року.

Про це повідомляє прес-служба Одеської ОДА.

Фото: прес-служба Одеської ОДА 

Пам’ятний знак із кам’яної брили власноруч створив скульптор Владислав Ільницький, який наразі проходить службу у лавах Збройних сил України. В урочистому відкритті нового монументу взяв участь перший заступник голови Одеської обласної державної адміністрації Олександр Терещук.

 Фото: прес-служба Одеської ОДА 

"Ми пам’ятаємо мужніх людей, які не силою та кількістю, а вмінням та професійністю перемагали значно чисельніші війська ворогів. Доки ми шануємо історію — ми сильні. Дякую тим, хто сьогодні захищає незалежність та свободу України!" – відзначив Олександр Терещук.

 Фото: прес-служба Одеської ОДА 

Зазначимо, пам’ятний знак важить дві з половиною тони. За словами голови Кодимської районної державної адміністрації Геннадія Гладенького, робота скульптора зайняла менше трьох тижнів. На церемонію відкриття також завітали школярі та військовослужбовці.

Як свідчать історичні хроніки та літописи, "битва на Кодимі" відбулася восени 1693 року. Семитисячному загону під командуванням Семена Палія вдалося перемогти військо ногайських татар, яке значно переважало їх за чисельністю.

Нагадуємо, що недавно на Чернігівщині відкрили меморіальну дошку воякам Армії УНР.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".