АНОНС: НМІУ запрошує на лекцію про історію музичних скринь

23 червня Національний музей історії України запрошує на лекцію "Історія музичних скринь", під час якої відвідувачі дізнаються про основні етапи розвитку та принципи роботи музичних пристроїв давнини.

Музика відіграє важливу роль у житті суспільства. Нею передають почуття, оповідають про важливі події й просто насолоджуються естетикою звучання. Тому не дивно, що здавна люди прагнули зафіксувати мелодію, щоб можна було її згодом ще раз прослухати.

 

Одним із перших пристроїв, здатних це зробити, були музичні скрині кінця XVIII − початку XX ст. Їх виникнення і розвиток – важлива віха в історії науки і техніки, адже своєю конструкцією (яку повсякчас вдосконалювали) вони репрезентували розвиток інженерної думки, механіки та фізики. Без досягнення останніх, було неможливим створення настільки досконалих пристроїв.

У своїй лекції "Історія музичних скринь" науковий співробітник музею Анатолій Бараннік розповість про основні етапи розвитку музичних скринь, та продемонструє принципи роботи цих загадкових музичних пристроїв давнини.

Практично кожен наведений у ній факт чи історичний різновид музичних скринь проілюстрований фото або відео. Також кожен відвідувач зможе оглянути музичну скриню Troll&Backer з колекції музею, яка й досі працює.

Cубота, 23 червня, 16:00.

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2).

Вхід до музею на лекцію - 30 грн.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.