АНОНС: Київським журналістам презентують книгу "Перший Курултай"

22 червня в Укрінформі журналістам презентують книгу координатора Таврійської гуманітарної платформи, наукового співробітника Науково-дослідного інституту українознавства Андрія Іванця "Перший Курултай: від кримськотатарських установчих зборів до національного парламенту (1917–1918 рр.)".

Книга вийшла у видавництві "Кліо" на замовлення Міністерства інформаційної політики України, повідомляє прес-служба Таврійської гуманітарної платформи.

 

У монографії україномовний читач має змогу вперше ознайомитися із дослідженням діяльності Першого Курултаю, який став вищим проявом самоорганізації кримськотатарського народу під час революційних трансформацій 1917–1918 років.

Книга містить сучасний науковий погляд на один із ключових періодів у багатовіковій історії корінного народу Криму, коли він переживав перехід від стану етносу до стану модерної етнонації. Кандидат історичних наук Андрій Іванець залучив низку неоприлюднених джерел, зокрема, протоколи Курултаю за грудень 1917 року, а також розробляє у книзі концепцію кримськотатарської революції.

Кандидат політичних наук, один із провідних фахівців з історії кримськотатарського народу у ХХ ст. Гульнара Бекірова назвала презентоване дослідження "проривом в українській історіографії"

Учасники:

Андрій Іванець, кандидат історичних наук, автор книги;

Мустафа Джемілєв, голова Меджлісу кримськотатарського народу в 1991–2013 роках, представник Президента України у справах кримськотатарського народу; 

Еміне Джапарова, перший заступник міністра інформаційної політики України кандидата політичних наук;

Гульнара Бекірова, історик, кандидат політичних наук.  


22 червня, п’ятниця, 15.00

Місце: Укрінформ (Київ, вул. Б. Хмельницького, 8/16).

Вхід вільний.

 
ДОВІДКА:

Перший Курултай кримськотатарського народу був сформований у листопаді 1917 року. З 9 по 26 грудня 1917 року він працював як національні установчі збори, які ухвалили Основні кримськотатарські закони. З 26 грудня 1917 року по осінь 1918 року Курултай здійснював функції національного парламенту, зокрема, утворив Кримськотатарський національний уряд.

У травні 1918 року делегати Курултаю зробили спробу перетворити його на загальнодержавний кримський парламент. Курултай кримськотатарського народу відновив свою діяльність у 1991 року в процесі повернення корінного народу в Крим. Визнаний в Україні вищим представницьким органом кримських татар. Після початку тимчасової окупації АР Крим і Севастополя Росія заборонила його діяльність.

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".