Співробітників та агентів КГБ не люструватимуть? – законопроект

У Верховній Раді України пропонують не застосовувати закон про очищення влади до штатних працівників чи негласних агентів КГБ.

Про це повідомляє видання "Вголос" із посиланням на законопроект № 8525.

 

Автор законопроекту Паламарчук Микола Петрович, який обраний народним депутатом за списком партії БПП.

Проектом Закону пропонується внести зміну до Закону України "Про очищення влади", а саме виключити такий критерій застосування очищення влади, до осіб, які були штатними працівниками чи негласними агентами в КГБ СРСР, КГБ УРСР, КГБ інших союзних республік колишнього СРСР, Головному розвідувальному управлінні Міністерства оборони СРСР, закінчили вищі навчальні заклади КГБ СРСР.

У пояснювальній записці вказано, що відповідно до статті 1 Конституції України, Україна є демократичною, правовою державою. В Україні визнається і діє принцип верховенства права (стаття 8 Конституції України).

Суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності; жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов’язкова; держава гарантує свободу політичної діяльності, не забороненої Конституцією і законами України (стаття 15 Конституції України).

Нагадуємо, що Закон про очищення влади схвалений у 2014 році. Документ, серед іншого, передбачає, що низка категорій осіб протягом десяти років не має права обіймати посади у державних органах влади України.

22 січня 2018 р., у 100-річчя з дня проголошення України незалежною державою, нардепи-націоналісти зареєстрували у Верховній Раді законопроект №7521 "Про правонаступництво України щодо Української Народної Республіки", де у Статті 6 вказано, що "Україна має право пред'явити вимоги Російській Федерації у частині компенсацій за злочини, скоєні проти українців тоталітарним комуністичним режимом в період окупації території України з 18 березня 1921 року по 23 серпня 1991 року".

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.

Полювання на президента

Колишній писар УПА, донський козак і чеський мільйонер. Цей цікавий "коктейль особистостей" був залучений до проведення теракту, який мав відбутися у Празі за кілька днів до падіння Третього Райху. Мета диверсії – знищити Августина Волошина, колишнього президента Карпатської України. Все ретельно спланували. Однак у вирішальний день щось пішло шкереберть