Співробітників та агентів КГБ не люструватимуть? – законопроект

У Верховній Раді України пропонують не застосовувати закон про очищення влади до штатних працівників чи негласних агентів КГБ.

Про це повідомляє видання "Вголос" із посиланням на законопроект № 8525.

 

Автор законопроекту Паламарчук Микола Петрович, який обраний народним депутатом за списком партії БПП.

Проектом Закону пропонується внести зміну до Закону України "Про очищення влади", а саме виключити такий критерій застосування очищення влади, до осіб, які були штатними працівниками чи негласними агентами в КГБ СРСР, КГБ УРСР, КГБ інших союзних республік колишнього СРСР, Головному розвідувальному управлінні Міністерства оборони СРСР, закінчили вищі навчальні заклади КГБ СРСР.

У пояснювальній записці вказано, що відповідно до статті 1 Конституції України, Україна є демократичною, правовою державою. В Україні визнається і діє принцип верховенства права (стаття 8 Конституції України).

Суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності; жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов’язкова; держава гарантує свободу політичної діяльності, не забороненої Конституцією і законами України (стаття 15 Конституції України).

Нагадуємо, що Закон про очищення влади схвалений у 2014 році. Документ, серед іншого, передбачає, що низка категорій осіб протягом десяти років не має права обіймати посади у державних органах влади України.

22 січня 2018 р., у 100-річчя з дня проголошення України незалежною державою, нардепи-націоналісти зареєстрували у Верховній Раді законопроект №7521 "Про правонаступництво України щодо Української Народної Республіки", де у Статті 6 вказано, що "Україна має право пред'явити вимоги Російській Федерації у частині компенсацій за злочини, скоєні проти українців тоталітарним комуністичним режимом в період окупації території України з 18 березня 1921 року по 23 серпня 1991 року".

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.