Прем’єр Польщі запропонував Сейму зміни до скандального закону про IPN

Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький зранку у середу звернувся до маршалка Сейму з проханням доповнити порядок денний засідання пунктом, що стосується змін закону про Інститут національної пам’яті.

Про це повідомив голова канцелярії голови Ради міністрів Польщі Міхал Дворчик, повідомляє "Європейська правда" з посиланням на агентство PAP.

 Сейм Польщі

"Ми хочемо внести зміни на підставі відмови від частини січневих поправок до Закону про Інститут національної пам'яті. Ми відходимо від кримінальних приписів, які можуть відвернути увагу від мети цих змін", - заявив Дворчик.

"Треба пам'ятати, що ця мета полягала в тому, щоб захищати добре ім'я Польщі та історичну правду", - додав глава канцелярії.

У той же час він підкреслив, що IPN як і раніше "озброєний більш ефективним інструментом або цивільно-правовим інструментом" і, як він додав, " він зможе воювати від імені польської держави з історичною брехнею".

"Цей шлях, як показує практика, є найбільш ефективним "- сказав Дворчик.

Водночас, як стало відомо "Історичній правді" у запропонованих змінах із Закону про IPN виключаються лише пункти статті, яка говорить про "публічне приписування польському народу, чи польській державі злочинів вчинених Третім Райхом", що тягне за собою штраф або позбавлення волі на строк до 3 років.

Що ж стосується, "злочинів українських націоналістів та українських організацій, що співпрацювали з Третім Райхом", то за заперечення "злочинів бандерівців" і надалі передбачений штраф або позбавлення волі на строк до 3 років.

 Проект пропонованих змін до закону про IPN

Із Законом про IPN можна ознайомитись за посиланням. Зміни 2018 року – тут.

Нагадуємо, 6 лютого Президент Польщі підписав контраверсійний закон про IPN.

7 лютого, УІНП заявив про неможливість продовження роботи Українсько-польського форуму істориків у попередньому форматі через загрози для свободи слова у Польщі.

Як повідомлялося, 26 січня Сейм Польщі ухвалив запропонований рухом Kukiz'15 законопроект про заборону пропаганди так званої "бандерівської ідеології".

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Вночі з 31 січня на 1 лютого Сенат Польщі ухвалив законопроект. Напередодні нічного голосування Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІПН можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Президент Чечні Рамзан Кадиров схвально прокоментував  зміни у польському законодавстві. Але вважає, що цих змін не досить.

5 лютого до дисксії навколо закону долучилися прем’єр-міністр країни Матеуш Моравецький, відставні дипломати, чинний голова МЗС. Також у Польщі соціологи дослідили, як поляки ставляться до новелізації скандального закону про польський Інститут нацпам'яті.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.