Прем’єр Польщі запропонував Сейму зміни до скандального закону про IPN

Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький зранку у середу звернувся до маршалка Сейму з проханням доповнити порядок денний засідання пунктом, що стосується змін закону про Інститут національної пам’яті.

Про це повідомив голова канцелярії голови Ради міністрів Польщі Міхал Дворчик, повідомляє "Європейська правда" з посиланням на агентство PAP.

 Сейм Польщі

"Ми хочемо внести зміни на підставі відмови від частини січневих поправок до Закону про Інститут національної пам'яті. Ми відходимо від кримінальних приписів, які можуть відвернути увагу від мети цих змін", - заявив Дворчик.

"Треба пам'ятати, що ця мета полягала в тому, щоб захищати добре ім'я Польщі та історичну правду", - додав глава канцелярії.

У той же час він підкреслив, що IPN як і раніше "озброєний більш ефективним інструментом або цивільно-правовим інструментом" і, як він додав, " він зможе воювати від імені польської держави з історичною брехнею".

"Цей шлях, як показує практика, є найбільш ефективним "- сказав Дворчик.

Водночас, як стало відомо "Історичній правді" у запропонованих змінах із Закону про IPN виключаються лише пункти статті, яка говорить про "публічне приписування польському народу, чи польській державі злочинів вчинених Третім Райхом", що тягне за собою штраф або позбавлення волі на строк до 3 років.

Що ж стосується, "злочинів українських націоналістів та українських організацій, що співпрацювали з Третім Райхом", то за заперечення "злочинів бандерівців" і надалі передбачений штраф або позбавлення волі на строк до 3 років.

 Проект пропонованих змін до закону про IPN

Із Законом про IPN можна ознайомитись за посиланням. Зміни 2018 року – тут.

Нагадуємо, 6 лютого Президент Польщі підписав контраверсійний закон про IPN.

7 лютого, УІНП заявив про неможливість продовження роботи Українсько-польського форуму істориків у попередньому форматі через загрози для свободи слова у Польщі.

Як повідомлялося, 26 січня Сейм Польщі ухвалив запропонований рухом Kukiz'15 законопроект про заборону пропаганди так званої "бандерівської ідеології".

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Вночі з 31 січня на 1 лютого Сенат Польщі ухвалив законопроект. Напередодні нічного голосування Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІПН можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Президент Чечні Рамзан Кадиров схвально прокоментував  зміни у польському законодавстві. Але вважає, що цих змін не досить.

5 лютого до дисксії навколо закону долучилися прем’єр-міністр країни Матеуш Моравецький, відставні дипломати, чинний голова МЗС. Також у Польщі соціологи дослідили, як поляки ставляться до новелізації скандального закону про польський Інститут нацпам'яті.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".