Зміни до закону про IPN Польщі не задовольняють сподівань України – посольство

Таку думку висловив Тимчасовий повірений у справах України в Польщі Василь Зварич.

Про це йдеться у повідомленні Укрінформу.

 Василь Зварич

"На жаль, Сейм Польщі не скористався нинішньою доброю нагодою, щоб розглянути також ті положення, які викликають наше занепокоєння і заважають нормальній конструктивній співпраці з питань історичної пам’яті.

Зміни до закону про IPN від 26 січня викликали занепокоєння Ізраїлю, США та України. Сьогоднішнє ж голосування не задовольнило сподівань української сторони",- заявив Зварич.

Він додав, що українська сторона уважно відслідковує проходження в Конституційному суді Польщі звернення президента Польщі із зауваженнями щодо термінології "український націоналіст" та "Східна Малопольща".

"Сподіваємося, що найближчим часом з урахуванням позиції Конституційного суду буде внесено нові зміни до закону про IPN, які повністю відкриють шлях до подальшої конструктивної взаємодії між Україною та Польщею з питань історичної пам’яті",- наголосив Тимчасовий повірений у справах України в Польщі.

Нагадуємо, що сьогодні Сейм Польщі на позачерговому засіданні проголосував за зміни до закону про IPN. Ними, зокрема, передбачається, скасування положення щодо кримінального переслідування осіб, у тому числі й іноземців, за "публічне і всупереч фактам" звинувачення Польщі і польського народу у злочинах нацистів у роки Другої світової війни.

Водночас, зміни до закону не зачіпають ст. 1 п 1-а, ст. 2а та ст. 55, які встановлювали кримінальне покарання за так зване "заперечення злочинів українських націоналістів".

Також важливо згадати, що частина закону, де йдеться про "злочини українських націоналістів та українських організацій, що співпрацювали з Третім Райхом" впродовж 1925-50 років, а також термін "Східна Малопольща" так і залишається без жодних змін.

6 лютого Президент Польщі підписав контраверсійний закон про IPN.

7 лютого, УІНП заявив про неможливість продовження роботи Українсько-польського форуму істориків у попередньому форматі через загрози для свободи слова у Польщі.

Як повідомлялося, 26 січня Сейм Польщі ухвалив запропонований рухом Kukiz'15 законопроект про заборону пропаганди так званої "бандерівської ідеології".

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Вночі з 31 січня на 1 лютого Сенат Польщі ухвалив законопроект. Напередодні нічного голосування Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІПН можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Президент Чечні Рамзан Кадиров схвально прокоментував  зміни у польському законодавстві. Але вважає, що цих змін не досить.

5 лютого до дисксії навколо закону долучилися прем’єр-міністр країни Матеуш Моравецький, відставні дипломати, чинний голова МЗС. Також у Польщі соціологи дослідили, як поляки ставляться до новелізації скандального закону про польський Інститут нацпам'яті.

Загроза для СРСР. Розпорядження Андропова перед замахом на Івана Павла II

21 квітня 1981 року Андропов видає «совершенно секретне» розпорядження щодо протидії Ватикану, а вже 13 травня на площі святого Петра член турецького терористичного угрупування «Сірі вовки» Мехмет Алі Агжда стріляє у Папу Івана Павла II. Незважаючи на велику крововтрату, понтифік вижив. За однією з найпоширеніших версій,організація нападу здійснювалась болгарськими спецслужбами, які діяли за завданням КҐБ СРСР. Обставини нападу на Івана Павла II досі залишаються не з’ясованими.

Слово і назва «Україна»: історіографія питання

Перші дослідження, пояснення і висловлення думок з цього приводу розпочалися ще наприкінці ХІХ століття. Тоді українська історична наука активно розвивалася, а назва Україна остаточно перетворилася на національну транскордонну назву всіх українців, яка здобула визнання і в Наддніпрянській Україні, і на західноукраїнських землях. Відповідно, питання походження та історії назви «Україна» стало актуальним.

Ув'язнена “Ластівка”: як МҐБ репресував Параску Плитку-Горицвіт

Параска Плитка-Горицвіт, передусім, відома як самобутня гуцульська мисткиня з села Криворівня, що на Івано-Франківщині. Зовні її життя було доволі усамітненим та скромним. Втім всередині своєї невеликої хатини, Парасці вдалося створити вражаючий творчий світ, межі якого сягали від магічних Карпат до давньої Індії, від космічних просторів до Небесного Престолу.

Перша демонстрація Антибільшовицького Блоку Народів

16 квітня 1946 року в одному з районів повоєнного Мюнхена був скликаний Перший Конгрес АБН, де було утворено східноєвропейську антикомуністичну організацію, яка увесь подальший період Холодної війни репрезентувала еміграційні організації, чиї батьківщини опинилися за Залізною завісою. «Свобода народам! Свобода людині!» – гасло АБН, навколо якого об’єдналися 16 національних організацій Східної Європи та Середньої Азії.